в означеннях
Тлумачення, значення слова «приходити»:

ПРИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЙТИ́, прийду́, при́йдеш, док.

1. куди, до кого — чого і без додатка. Йдучи, з'являтися десь, у когось; прибувати куди-небудь, до когось пішки. Приходила [Марина] якось святками в село і хвалилася, що як у місті служити, то й кращого не треба (Панас Мирний, III, 1954, 68); Настирливо чекав Гнат приходу секретаря і вже навіть почав гніватись, що той не приходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 65); Коли Христина прийшла на панський луг, дівчата й молодиці ще не громадили: чекали, щоб раннє сонце визбирало росу (Михайло Стельмах, I, 1962, 520);
//  Відвідувати кого-небудь, бувати десь, у когось, наносити комусь візит. — Моя мама не зовсім здорова сьогодні... В неї ще зранку болить голова... Приходьте ж до нас частіше! — запросила Маруся Ломицького (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 14); На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач.. Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (Олесь Гончар, IV, 1960, 90); — Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 190); — Марто! Марто! Ти знаєш, хто завтра прийде до мене на студії? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 437);  * Образно. Плинуть кращі літа і назад не прийдуть... (Микола Зеров, Вибр., 1966, 342);
//  Звертатися куди-небудь, до когось з певним проханням, клопотанням і т. ін. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій ґрунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними папірцями, що підписами і печатками відкраювали землю і наділи, рубцювали людське серце (Михайло Стельмах, I, 1962, 381); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини — єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 121); — І правильно, що прийшов у райком, а роботу ми знайдемо (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 86);
//  за чим, по що, для чого, а також з інфін. Прибувати куди-небудь, з'являтися десь, у когось з певною метою. — Приходь до нас розговітись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 67); Юзя даремно турбувалась, — Дарка по спідницю не приходила (Леся Українка, III, 1952, 656); Люди прийшли за допомогою. Україну визволяти треба! (Олександр Довженко, I, 1958, 143); Весь аул прийшов ховати Ісай-пашу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 190);
//  Повертатися звідки-небудь. Роман частенько приходив додому напідпитку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 402); Вночі стало йому гірше.. А Соломія не приходила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366); Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку — і в квітник, де рожа розцвіла, Де кучерявляться кущі любистку й м'яти (Максим Рильський, III, 1961, 199);
//  Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь; підходити. Забродчики підходили до його [отамана] рядком, і він складав їм на спину й плечі полотнища мережі. Один одходив, приходив другий, і незабаром потяглось рядком до моря десять чоловіка [чоловік], несучи довгу мережу на плечах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226); Як захоче коза сіна, то до воза прийде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 271); Прийшла [пані] просто до дзеркала, повернулась двічі, так і зашуміло по покоєві, як сухе листя (Марко Вовчок, I, 1955, 75);
//  Відвідувати школу, лекції, заняття тощо; бувати, з'являтися (в школі, на лекціях, заняттях тощо). Звичаї в гімназії дуже прості і вільні, — найбільша кара: заборонити на скільки днів приходити в гімназію (Леся Українка, V, 1956, 403); [Санько:] Ти, Мишко, сперше [спершу] в школу приходь, хай там читати тебе научать... (Степан Васильченко, III, 1960, 509); Хоч як старалися вчитель і голова комнезаму, але восени до школи не багато прийшло дітвори (Стельмах, II, 1962, 100;
//  Поповнювати собою склад чого-небудь; прибувати, додаватися. Ягідка народився і виріс під румунською окупацією. Він був родом десь з Ізмаїльської області. Таких наймолодших радянських громадян в роту прийшло кілька (Олесь Гончар, III, 1959, 343); — Здається, підмога чортам [бандитам] прийшла! — знову неспокійно промовив Бондар, дослухаючись до глухого дзвону землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 193);
//  Перебиратися куди-небудь, до когось жити; переселятися. — Згадай, який прийшов до мене, Що ні сорочки не було (Іван Котляревський, I, 1952, 82); — Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Тарас Шевченко, II, 1963, 176); Інше тепер стрітила Оленка Павла Піддубня, як прийшов він у кохану його сем'ю [сім'ю] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 286);
//  З'являтися на якій-небудь території в ході воєнних дій, здіснення військових операцій. — Візьми хоч і Якима: як приходили денікінці, то він мою куму Ольгу трохи на той світ не відправив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372); З вишнього кінця села чути було: — Люди! Виходьте на вулицю, вже наші прийшли! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 286).
На все готове прийти див. готовий.

2. тільки 3 ос. Прибувати куди-небудь відповідно до складеного графіка, узвичаєного порядку, попередньої домовленості і т. ін. (про транспортні засоби). До станції було недалеко, а поїзд приходив тільки надвечір (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 39); На початку жовтня прийшла в Раїм оказія. Сюди вона приходила разів три-чотири на рік, тому дожидали її з особливим нетерпінням (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 290); Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 365).

3. тільки 3 ос. Доставлятися до місця призначення за вказаною адресою; надходити. Приходить з Дону бумага: чи є, мов, у вас такий і такий козак Остап Хрущ? (Панас Мирний, I, 1949, 134); Пошта, як він уже довідався, приходить сюди тільки раз на місяць з оказією (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 111); Сподіваємось, що наша посилка прийде ще не занадто пізно (Леся Українка, V, 1956, 341); — Никаноре, ти ж нам ще п'ять рублів за садибу недодав, — тремтить жіночий голос... — Хіба, гадаєш, я забувся? Поштою, сестро, вишлю тобі. Прийдуть в Сибір, як знахідка буде (Михайло Стельмах, I, 1962, 9);
//  Передаватися, доставлятися до місця виконання (про наказ, розпорядження тощо); надходити. — Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261); Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Тарас Шевченко, II, 1963, 272); На другий же таки день прийшла загадка: зносити Омелькову й Стецькову хату, що прилягали городами до панського двору (Панас Мирний, I, 1949, 195); Прийшла з РВК до сільради оповістка, що в неділю отакого числа в селі Щербанівці виїзна сесія губсуду буде розглядати справу «Матюшиної банди» (Андрій Головко, II, 1957, 183).

4. тільки 3 ос. Поширюючись, ставати відомим де-небудь, комусь (про вісті, чутки і т. ін.). Приходили вісті й про геройство Марусяка, про деталі його нападів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 168); Чутки приходять у село, мов довгождані свята, і розхлюпуються наївною красою легенд і вірою в те, що таки щось робиться зверху для хлібороба (Михайло Стельмах, I, 1962, 361); Незабаром прийшла звістка, що Петро помер (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27).

5. тільки 3 ос. Наставати, наближатися, розпочинатися (про час, пору року, певний стан, життєві обставини, події тощо). Лихе швидко приходить, а поволі відходить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 33); Приходить весна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 259); Скоїлося лихо, біда прийшла на молодого Кармеля (Марко Вовчок, I, 1955, 346); Нарешті прийшов день нашого від'їзду (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 29); Роман і зараз не дочув дівочого слова. Невже тепер, коли жадане щастя само прийшло до нього, він більше нічого не почує? (Михайло Стельмах, I, 1962, 469);
//  Відбуватися, здійснюватися. — Не для того, Тимофію, революція прийшла, щоб наші діти тільки худобу уміли за повід смикнути (Михайло Стельмах, II, 1962, 179);
//  Починатися, виявлятися значною мірою де-небудь (про явища природи). Наприкінці літа, як і напровесні, знову приходять в цей край і вітри, і вихри, і.. бурі... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 215).
 Прийшла пора — настав час. Крутнувсь [вовк] і щез у комишах. По цих одвідинах Остап почав думати про смерть. Прийшла пора вмирати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366); Постерегла мати, що діється щось, поспитала. Катря призналась матусі. А мати головою журливо похитала: — Оце і твоя пора прийшла, доню! (Марко Вовчок, I, 1955, 199); Приходить (прийшов, прийде) кінець (край): а) (чому) щось закінчується, наближається до кінця. Квас був єдиною поживою, але і йому вже приходив кінець (Григорій Епік, Тв., 1958, 388); Що з того, що осіннім чарам Прийде кінець? (Максим Рильський, I, 1960, 141); Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить-таки прийти цьому край! (Олесь Гончар, II, 1959, 219); б) (кому) для когось настає останній момент, кінець, загибель. — Чи не можна позичити у вас мільйонів п'ятдесят, шістдесят грошима, продуктами, фуражем? Не шкодуйте, громадяни буржуазія, бо все одно вам приходить кінець (Олександр Довженко, I, 1958, 67); Приходити (прийти) у (на) світ (в життя) — з'являтися на світ, народжуватися. Падали в крові тисячі без вагання, бо буде ж радість і тим, кого покинули, і тим, хто буде ще приходити в життя (Андрій Головко, II, 1957, 83); Батько новонародженого.. був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 112); Відколи Гапка прийшла на світ, Мартоха злагодніла до чоловіка (Леся Українка, III, 1952, 667); Сам Амор Діонин, кажуть, серед нив прийшов у світ (Микола Зеров, Вибр., 1966, 370); Приходить (прийшла, прийде) черга: а) (кому) для когось виникає необхідність (щось робити). — Не люблю нічого сентиментального, — каже Сев, коли приходить йому черга говорити, — а жінкам подобаються такі речі (Юрій Яновський, II, 1958, 161); б) настає час для чогось. Все ж я до того була дівка, як дівка, думала, не вік же дівувати? Прийде й до мене черга... (Панас Мирний, I, 1954, 85); Прийшла черга й на ню [жінку], що вона зовсім подобріла (Лесь Мартович, Тв., 1954, 210).
Приходити (прийти) в літа — досягати зрілого віку.

6. тільки 3 ос. Виникати, з'являтися (про думки, почуття тощо). До неї мрії і мари Приходили в сні й наяву (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 71); Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (Володимир Сосюра, I, 1957, 67); Вона лежала і сподівалася, що воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Він звучно поцілував батьківську руку, як маленький, хоч і було в нього шість бойових орденів. Так прийшла радість (Олександр Довженко, I, 1958, 340);
//  Поставати в уяві. І приходять спогади до мене, Наче з дому я одержав лист (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 7); Коли він умирав, до нього завжди приходили не бруд і кров війни, а напливала в буйній празниковій обнові земля (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 12).
[І] в голову (в думку, на думку) не приходить (не приходило, не прийшло, не прийде) кому — хтось зовсім не думає, не догадується про що-небудь. Про те, що я.. можу програти усі свої три копійки, мені і в голову не приходило (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 25); Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, а поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 184); Панотець його [наймита] ненавидів, а він так само панотця. Один одному заважав. Але нікому з них не прийшло на думку розлучитися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 227); Прийти до слова, рідко — спромогтися або дістати можливість сказати що-небудь, висловитися. Здивовані християни не встигають прийти до слова (Леся Українка, II, 1951, 393); Ґава під впливом тих слів, мов кропивою попечений, і собі, ж схопився на рівні ноги і замахав руками, але Вовкун не дав йому прийти до слова (Іван Франко, III, 1950, 21); Короп прийшов до слова: — Чекай-чекай, Грицю, ти говориш ні се ні те (Лесь Мартович, Тв., 1954, 67); Приходити (прийти) в (у) голову (до голови, на думку, на ум, на розум) кому: а) починати думати про кого-, що-небудь; задумуватися про щось, задумуватися над чимсь. Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 22); Хлопцеві мрії зразу увірвалися, йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (Степан Васильченко, II, 1959, 380); Тоді-бо дійшло безладдя в Польщі до того, що робив усякий староста, усякий ротмістр, усякий значний чоловік, що йому в божевільну голову прийде, а найбільш із народом неоружним (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 51); О зміні годин і о їх порядку не мав [Тимофій] найменшого поняття, тому ляпнув мені першу-ліпшу цифру, котра прийшла йому на розум (Гнат Хоткевич, II, 1966, 387); б) починати пригадувати кого-, що-небудь. Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як... (Марко Вовчок, I, 1955, 181); Раптом щось, як теплий вогник, пройдеться по тілі. І чого б ото радіти — подумає [Марта] А він [Дмитро] і приходить на думку, точнісінько таким, як з Варивоном приходив (Михайло Стельмах, II, 1962, 342); в) виявляти бажання, задумувати (щось зробити). Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 77); Приходить (прийшла) [до голови (у голову)] думка (гадка, ідея і т. ін.) кому — хтось починає думати про щось, задумуватися над чим-небудь. Озираюсь. Де ж гори? Я хочу побачити обіцяні гори! Та їх немає, скрізь рівно. Тоді мені приходить до голови думка, що я міг би сам поставити гори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 236); — А що ж, синку? Я ж колись теж був малим. Усякі фантазії в голову приходили (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 44); Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 19); Подібна тема прийшла мені до голови, коли я дивився на Горького (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 359); Приходити (прийти) на пам'ять див. пам'ять.

7. у (в) що, рідко до чого. Опинятися, виявлятися в певному душевному або фізичному стані. Чудовою здалась українська пісня всім студентам з далеких країв..! Всі її слухали, всі приходили в екстаз (Нечуй-Левицький, I, 1956, 340); Я просто в одчай приходжу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 385); Як виглянув в вікно зненацька, Прийшов Латин в великий страх (Іван Котляревський, I, 1952, 184).
 Приходити (прийти) в норму (до норми) див. норма; Приходити (прийти) в рух — починати рухатися; Приходити (прийти) до душі (до серця, по серцю, до вподоби, до сподоби) кому — подобатися. Чи так вона всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись, тільки так комахою й налазять [паничі] і налазять (Марко Вовчок, I, 1955, 108); Інша дівочка, ще молоденька, що зроду вперше побачить такого парубка, що їй прийде по серцю, то й сама себе не розгада, що з нею діється (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 37); Деякі [діти] бігали.. й махали рученятами, підкидали угору сірий порох.. Це якось їй прийшло до сподоби (Панас Мирний, I, 1954, 55); Приходити (прийти) до згоди — налагоджувати стосунки між собою, взаєморозуміння. Раптом почувся галас з лісу. То корчмарі сварилися, бо кожен з них хотів бути старшим і не могли прийти до згоди (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 50); Приходити (прийти) до здоров'я — ставати здоровим; одужувати. Чим більше я приходив до здоров'я, тим частіше я завважував тривожний, неспокійний вираз на дідовім лиці (Іван Франко, IV, 1950, 182); Приходити (прийти) до пам'яті див. пам'ять; Приходити (прийти) до свідомості (тями, тямку) — те саме, що Приходити (прийти) до пам'яті (див. пам'ять). Чи було воно так?.. Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь в глухому волинському шпиталі під ножем безсилого хірурга? Загинув, не приходячи до свідомості..? (Олександр Довженко, 1, 1958, 210); Власний свій організм він піддаватиме нечуваним випробам, зазнаючи таких перевантаг, коли на якусь мить навіть непритомнієш у польоті, приладів не бачиш, а тоді прийдеш до тями — глядь: є швидкість! 6 потрібна швидкість... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 55); Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку, і все здавалося йому, ніби він чує жартівливий голос: «Гаряча голова...» (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 46); Приходити (прийти) до (в, у) себе: а) те саме, що Приходити (прийти) до пам'яті (див. пам'ять). Від тої ночі я почав приходити до себе (Іван Франко, IV, 1950, 181); Вона почала приходити у себе, почала пригадувати, де вона, що з нею... (Панас Мирний, IV, 1955, 57); [Катерина:] Після операції, коли ви ще не прийшли в себе від наркозу, до вас підійшла Ганна (Олександр Корнійчук, II, 1955, 338); б) повертатися до нормального фізичного стану; переставати відчувати хворобливий стан, утому і т. ін. Я ще не прийшов до себе по дорозі, груди трохи болять, кашляю здорово і втомлений (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 404); — Потім усім, що я перебула вчора в місті, потребую щонайменше три дні, аби прийти до себе (Лесь Мартович, Тв., 1954, 348); Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли, і.. не могла прийти до себе (Гнат Хоткевич, II, 1966, 34); в) те саме, що Приходити (прийти) до розуму. — Якове! Що це з тобою сталося? Оханися! Прийди в себе (Панас Мирний, IV, 1955, 60); Приходити (прийти) до розуму — зрозумівши помилковість своєї поведінки, намірів, відмовлятися від них; одумуватися. От і почав наш горобчик до розуму приходити, — годі сваритися! (Леся Українка, III, 1952, 483); Приходити (прийти) на допомогу (поміч, виручку) — допомагати кому-небудь, виручати когось. Рятівна, всепрощаюча думка приходить йому на поміч, він не один такий (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 130); В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 251); На поміч прийшла Варвара. Її спокійні рухи, з якими вона вешталась по щаті,.. поважне обличчя — все те навівало на паню Наталю спокій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 164); Маруся навіть не відповідала. Знала, що буде так, як вона хоче. Стара.. прийде на поміч (Гнат Хоткевич, II, 1966, 62).

8. до чого, рідко у що. Зусиллями, напруженою діяльністю і т. ін. досягати чого-небудь бажаного, жаданого, вимріяного і т. ін. Ми ідемо, ми будемо іти, Ми прийдемо до світлої мети! (Максим Рильський, II, 1960, 158); Юнак хоче бути досвідченим і старішим, а прийшовши до цього всього, жагуче бажає повернути наївні, нерозумні дні (Юрій Яновський, II, 1958, 21).
 Приходити (прийти) до висновку — робити висновок, висновки. Роздумуючи про історію світової літератури, приходиш до висновку, що фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (Максим Рильський, IX, 1962, 169); Ще раніше до аналогічного висновку про можливість утворення метеоритів і потоків метеорних тіл під час гігантських земних вивержень прийшов відомий радянський мінералог В. М. Лодочніков (Наука і життя, 2, 1959, 18); Приходити (прийти) до влади — брати владу до своїх рук; Приходити (прийти) до переконання (певності, думки) — переконуватися, ставати певним у чомусь. Люба мамочко!.. Пан Дерижанов, що дуже наглядав за мною увесь сей час, прийшов до переконання, що се у мене істерія (Леся Українка, V, 1956, 227); Тут я теж прийшов до певності, що мені нема чого вчити цього вирлоокого Хаїма. Усю гімназіальну премудрість.. він знав сто раз краще самого мене (Гнат Хоткевич, I, 1966, 148); Ми, радянські перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий, — незалежно від того, на якому щаблі розвитку та чи інша мова стоїть (Максим Рильський, IX, 1962, 60); Приходити (прийти) на шлях чого — починати діяти або розвиватися у певному напрямку. В них [матеріалах XXI з'їзду КПРС] підкреслюється, що в епоху імперіалізму різні країни приходять на шлях соціалізму в різний час (Наука і життя, 2, 1960, 5).

9. розм. Ставати чиїм-небудь надбанням, чиєюсь власністю; діставатися. Що легко прийде, то легко піде (Номис, 1864, № 10376); Тяжку втрату в домашньому господарстві Йонька зустрів ніби спокійно: «Як прийшло, так і пішло», — говорив він домашнім (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 514); Цілу ніч він проплакав з злості і рішився ніколи не заглядати до їх у хату і ніколи нічого не прохати, бо все те, що не прийде від їх — перейде через мужичі руки, омужичиться (Панас Мирний, I, 1954, 155);
//  У картярській грі — діставатися з колоди (про карти). Старий Вейвода витягнув другу сімку і так її залишив. — Тепер прийде туз або десятка, — злобно сказав трактирник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 147).

10. у що, перен. Починати діяльність у якій-небудь галузі; починати займатися якоюсь справою. З кожним кроком ширився літературний рух у Харкові, з'являлись нові імена майстрів слова, приходила в літературу талановита молодь (Літературна Україна, 31.X 1967, 1); Я ходив гордий і навіть, пам'ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики. Я ніби забув, для чого я прийшов у кіно (Олександр Довженко, I, 1958, 22); Поява книги Юрія Збанацького [«Таємниця Соколиного бору»] свідчить, що в літературу, і зокрема в літературу для юнацтва, прийшов новий талановитий письменник (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 37).

11. до чого, перен. Зустрічати яку-небудь подію, знаменну дату і т. ін. певними досягненнями.

12. кому, безос., розм. Випадати комусь бути ким-небудь внаслідок певних обставин; подобати, личити. — Скільки я не роздумувала, як то не розбирала, не приходить мені бути панею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 348);
//  рідко. Бути необхідним; доводитися. Коли прийшло вже спускати гріб у могилу, страх було дивитися на Юрішка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 263).
Приходить (прийшло, прийде) що до чого (до діла) — треба зробити щось важливе, необхідне; треба діяти. Бачив він і таких, що, повні молодечої відваги, викликали на герць потуги зла, а як прийшло що до чого — перші ж п'ятами накивали (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 85.

Коментарі (2)