ПРИ́КІЛОК, лка, чол., розм. Те саме, що прикіл. Стоять прикілки у тину височенькі (Словник Грінченка).
ПРИ́КІЛОК, лка, чол., розм. Те саме, що прикіл. Стоять прикілки у тину височенькі (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 635.