в означеннях
Тлумачення, значення слова «прикладатися»:

ПРИКЛАДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИКЛАСТИСЯ, адуся, адешся, док.

1. Притулятися до чого-небудь. Вутанька стояла в якомусь заціпенінні, приклавшись лобом до холодної рами вікна (Олесь Гончар, II, 1959, 173).

2. розм. Прицілюватися з рушниці. Він видер мерщій у джури з рук важку рушницю-кременівку, приклався й стрілив у сокола (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 35); Перехрест махнув рушницею, приклався. — Та стріляй же... (Іван Ле, В снопі.., 1960, 17).

3. до чого, розм. Шанобливо цілувати що-небудь. Він ходив до церкви на ранню службу навіть в будень і прикладавсь до чудовної ікони Братської богородиці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 363); — О ні, отче Олександре, — сказав Василь Гербера, прикладаючись до його руки (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 164); Ранком, після третього чергування, Надію з погордою зустрів дядько. Несподівано пригорнув і по-батьківськи приклався шершавими губами до її чола (Яків Баш, Надія, 1960, 117).

4. до чого. Стосуватися кого-, чого-небудь; вживатися стосовно когось, чогось. Взагалі «козак» у піснях XVI—XVII ст. — слово досить часте і вживається не тільки в значенні військовому, а прикладається взагалі до молодого відважного хлопця (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 60); — Невдахами стають, коли бракує таланту, або освіти, або роботи. — Жорстокі слова, Марто, — зауважила Дарина, — вони й до вас колись можуть прикластися (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 226).

5. до чого, розм. Їсти або пити що-небудь. Ні, Боровий хоч і ніколи ще не прикладався до цього напою, проте й покуштувати, що воно за зілля, йому не кортить (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 108);
//  без додатка. Пити горілку, вино і т. ін.; випивати. Особливо добре прикладався Гутбродт. Йому було страшно, і тому він пив з тупою люттю, з якоюсь упертою затятістю (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 182).
 Прикладатися (прикластися) до чарки — пити горілку, вино і т. ін.; випивати. Яків брався рукою за пляшку, наливав горілки в чарку,.. випивав її. Не раз і не два, видно, прикладався він до неї, бо червоне лице його, як стиглий кавун, зробилося (Панас Мирний, I, 1954, 196); Робити Сорнякові не хотілося. Почав він частенько до чарки прикладатися (Остап Вишня, II, 1956, 88); — Все в порядку, Ольго. Роль свою знаю, а що трохи до чарки приклався — критись не стану. Маю гріх (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 208).

6. до чого. Те саме, що братися 2, 3. Ціп таки краща і вигідніша зброя, ніж перо. До ціпа прикладешся, розмахнешся і періщиш собі любенько, аж лускіт іде (Петро Козланюк, Щури.., 1956, 35); Відмалку ще він привик до праці, полюбив науку і чим вищі класи проходив, тим з більшим запалом прикладався до науки (Іван Франко, I, 1955, 293); Чим більше він прикладався до своєї роботи, тим більше якась туга притягала його до неї і потужним жаром будила чимраз більше уподобання (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 177).

7. тільки недок. Пас. до прикладати. Не треба плакати на вулиці. За цих п'ять днів так безконечно багато прикладалась хусточка до очей, що на повіках відчуваються вже болючі місця (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 10); Я думаю, що наші люди з натури дуже розумні, бо їх навіть наші волинські школи не можуть дурнями зробити, а вже, здається, для сього немало прикладається роботи (Леся Українка, V, 1956, 83); Слава керівника — в славі героїв, яких він виростив. Спершу ця формула прикладалася до Бабенка. Пізніше.. — до Горбатюка... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 637.

Коментарі (0)