в означеннях
Тлумачення, значення слова «приклякати»:

ПРИКЛЯКАТИ, аю, аєш, недок., ПРИКЛЯКНУТИ і рідко ПРИКЛЯКТИ, кну, кнеш; мин. ч. приклякнув, пула, ло і прикляк, ла, ло; док., розм.

1. Ставати навколішки. Вона приклякає біля батюшки на призьбі й заходиться витирати рушником його обличчя (Степан Тудор, Народження, 1941, 211); Бабуня шептала молитву, а я, приклякнувши і спираючись ліктями на її колінах, числила морщинки, що повкладалися над її очима (Ольга Кобилянська, I, 1956, 124); Приклякши на землю і розгорнувши недавно наметений сніг, бадилля і сіно, напхане на купу, комісар відкрив під парканом досить простору яму, котрою можна було з вулиці пролізти сюди (Іван Франко, IV, 1950, 46).

2. Пригинатися. Стояла [мати] на колінах, обернувшись до образів, і, раз у раз обмахуючи себе навхрест рукою, приклякала до долівки в глибоких поклонах (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 81); Ще до збирання он скільки часу, а вона [пшениця] приклякла, похилила колос, стали пересихати ості (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 640.

Коментарі (0)