ПРИКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приколисати. Приколисаний чарівною тишею, свіжістю води і лугу, Тимко був настроєний на думи і згадував тепер тільки те, що було близько його серцю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 253).
ПРИКОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приколисати. Приколисаний чарівною тишею, свіжістю води і лугу, Тимко був настроєний на думи і згадував тепер тільки те, що було близько його серцю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 253).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 642.