ПРИКОПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОПАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Неглибоко закопувати в землю
що-небудь. Після сортування саджанці прикопують на
зиму в канавах завглибшки 60 сантиметрів у захищеному
місці (Колгоспник України, 3, 1957, 30); [Софія:] Виходить,
що Григор без тебе на своїй землі дозволив зерно
прикопати!.. (Сава Голованівський, Драми, 1958, 404);
// Засипати землею
що-небудь цілком або частково. Якщо буряки [цукрові]
доводиться зберігати в полі, їх складають в купи,
накривають гичкою і прикопують землею (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 359); Рослини прикопують в парниках або
овочесховищах у злегка вологу землю, щільно одна до одної,
приблизно до рівня листків (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту,
1957, 111).
2. тільки док., розм., рідко. Те саме, що поховати. Як вона раділа, плакала і приказувала: «Я ж думала, синочку, що я тебе прикопала» (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 133).