ПРИКОРІ́ННЯ, я, сер. Збірн. до прикорень 2. Переставляючи босі ноги по.. щіточці трав'яного прикоріння, Тимко відчував холодну і липку вязь [в'язку масу] лугової землі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251).
ПРИКОРІ́ННЯ, я, сер. Збірн. до прикорень 2. Переставляючи босі ноги по.. щіточці трав'яного прикоріння, Тимко відчував холодну і липку вязь [в'язку масу] лугової землі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 644.