в означеннях
Тлумачення, значення слова «прикраса»:

ПРИКРА́СА, и, жін.

1. Те, що оздоблює або служить для оздоблення чого-небудь; оздоба. Під стіною стояло високе залізне, з блискучими мідяними прикрасами ліжко з горою перин і подушок (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 420); Біля однієї з секцій на першому поверсі Центрального універмагу особливо багато покупців: тут продають ялинкові прикраси (Вечірній Київ, 22.XI 1966, 1); Орнамент (що дослівно означає — прикраса, оздоблення), як відомо, у прикладних мистецтвах є суттєвим елементом художнього образу (Народна творчість та етнографія, 1, 1965, 35);  * Образно. Я пам'ятаю, як я здивувався Нечуваній, високій простоті. Він [М. Кропивницький] одкидав прикраси золоті, Щоб діамант, як сонце, сам пишався (Максим Рильський, II, 1960, 154);
//  Предмет, що служить доповненням до одягу, признач. для прикрашання. [Хуса:] Прикраси в тебе є? [Йоганна:] Нема нічого (Леся Українка, III, 1952, 167); В пізньопалеолітичний період з'являються прикраси у вигляді різноманітних підвісок з бивня мамонта, просвердлених зубів тварин, морських черепашок і т. п. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 21); Ловкенька квіточка з тоненької шкіри. Такі прикраси жінки чіпляють до платтів і до капелюшків (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 61);  * Образно. Ліс тихо шелестів, спроквола струшуючи з себе золоті прикраси осені (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 556).

2. Те, що своєю присутністю додає краси чому-небудь. Радісною червоною плямою де-не-де майне тут дикий мак — єдина прикраса цих гірських уступів (Олесь Донченко, II, 1956, 276); Слід би й тепер озеленювати вулиці наших міст і сіл липами. Це — і прикраса, і затінок, і волога, і медонос (Літературна Україна, 19.I 1965, 1); В скромно обставленій, але просторій вітальні генеральського дому головною прикрасою був великий рояль Ебергардта і кілька пишних фінікових пальм та фікусів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 133);
//  Те, що прикрашає чиєсь життя, перебування де-небудь. Складачі ті [пісень народних] — переважно женщини [жінки], у котрих любов — найбільші святощі, єдина прикраса бідного, а так часто і безсердечно потоптаного.. життя (Іван Франко, XVI, 1955, 91);
//  Те, що додається до правди з метою прикрашення дійсності. — Розповідайте, — буркнув він. — Все! Докладно! І, будь ласка, без прикрас (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 225); Сто пісень за день переспівали, Все життя згадали без прикрас (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 24); Суворістю реалістичного письма, відсутністю будь-яких прикрас, нещадною правдивістю малюнка нагадує Франко двох улюблених своїх письменників — Некрасова і Золя (Максим Рильський, III, 1956, 263);
//  Засіб художнього вираження (в мові, музиці). Читачу! Зрадивши прикрасам, Я вдався в прозаїчний смак (Максим Рильський, Поеми, 1957, 34); В мелодиці народних пісень та інструментальної музики є багато дрібних мелодичних прикрас (т. зв. мелізм) (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 82).
 Для прикраси; На прикрасу — не за справжнім призначенням, для вигляду. — Метелиця — це від бога. На бога, значить, в основному, надієшся? — Бог тут ні до чого, Федоре. Івановичу, — сказав Артем. — На міській думі барометр, я так гадаю, не для прикраси висить (Андрій Головко, II, 1957, 469); — Чого ви хочете від мене? Я не вмію промовляти, — боронилась [Неля] перед товаришками. — Та ти не будеш говорити! Ти маєш, тільки стояти собі отак, на прикрасу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 349).

3. Те, Що виділяється своєю досконалістю. Величезну роль у газеті відіграє добре поставлена інформація, яка є прикрасою газети (Радянська Україна, 2.IV 1948, 3);
//  Той, хто виділяється в своєму середовищі позитивними якостями, рисами. Дядя Баня був прикрасою не тільки цеху, а й заводу, і тому його виробничі можливості часом лишалися не цілком здійсненними (Юрій Яновський, II, 1954, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 645.

Коментарі (0)