ПРИКРІПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИКРІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРИКРІПИТИ, кріплю, кріпиш; лік. прикріплять; док., перех.
1. Міцно приєднувати що-небудь до чогось. Люди в одностроях почали перев'язувати ременями його груди, прикріплювати його руки й ноги (Мирослав Ірчан, II, 1958, 104); Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 371); Фред скинув майку. Вона мала служити за білий прапор. Прикріпив її до лозини і заходився енергійно вимахувати до кожного катера, який бурунив хвилі (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 74).
2. Накладати на когось якісь обов'язки,
відповідальність щодо кого-, чого-небудь. — Я хочу прикріпити
кожну працівницю до певного цеху, щоб вона стежила за
якістю його роботи й відповідала... так, відповідала за
неї (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 70); Її стали вчити
працювати на свердлувальному верстаті і вчителем
прикріпили свердлувальника Стьопу Шемшуру, високого й
похмурого юнака (Олесь Донченко, VI, 1957, 159); — До нього треба
прикріпити такого товариша, щоб був для нього
авторитетом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 20);
//
Ставити кого-небудь під чийсь нагляд. — Чи не
прикріпити до тебе й інших, щоб не бешкетували, у
витверезник не потрапляли (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 10);
// Призначати кого-небудь тимчасово виконувати
обов'язки у певному господарстві, установі і т. ін., іноді під
шефством певної особи. Вийшло так, що під час
розподілу практикантів по цехах Лань висловила просьбу, щоб
її прикріпили до Лесі Кумач (Антон Хижняк, Невгамовна,
1961, 105); — Піонерів з старших класів ми прикріпили
до тракторної бригади, одну ланку — до ставка, щоб
знайомились з розведенням риби, дві ланки — до
птахоферми (Іван Багмут, Опов., 1959, 106);
// Виділяти
що-небудь комусь для тимчасового користування.
Прикріпити автомашину до бригади.
3. Брати на облік де-небудь. Їх [комсомольців] прикріпили до сільського осередку (Іван Микитенко, II, 1957, 532).