в означеннях
Тлумачення, значення слова «прикривати»:

ПРИКРИВАТИ, аю, аєш, недок., ПРИКРИТИ, ию, иєш, док., перех.

1. Класти що-небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. — Я його слідочок листячком прикривала, слізьми те листячко зрошала (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 386); — Закопаймо оце все тут в печері в кутку та ще й каменем зверху прикриймо.., — обізвався тихо ще один злодій (Нечуй-Левицький, III, 1956, 292); Тим часом дружинники повиносили до сіней великі дубові столи із світлиці, прикрили їх білою скатертю (Іван Франко, VI, 1951, 77); — Чекають ще більших морозів. Що робити? Як врятувати [сад]? — Закидаємо снігом якнайглибше хоча б з півсотні молодих дерев і грядку сіянців. Прикриємо соломою, чим можна (Олександр Довженко, I, 1958, 472);
//  Укривати кого-небудь чимсь. — Дочка з москалем спить, а мати кожухом прикриває... (Панас Мирний, I, 1949, 326); Встав [батько], обережно прикрив смугастим ряденцем сина, пройшов, мов п'яний, по хаті (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 15);
//  Осідати на що-небудь. Товстою покрівлею прикрила курява його празникову одежу, його лице, руки (Панас Мирний, I, 1954, 282); Сніг, який випав уночі, прикрив дорогу і поле рівною пеленою (Петро Панч, Вибр., 1947, 393);  * Образно. Вражіння мойого злочину залягло десь у темнім куті моєї душі, і звільна його присипали, прикрили і погребли інші вражіння, інші спомини (Іван Франко, III, 1950, 254);
//  Робити дах; покривати. — Може, й отой шматок толю віддаси мені? — знову заканючив Льошка. — Треба ж голубник прикрити (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 30);
//  Опинятися зверху на чому-небудь, закриваючи собою щось. Вона зрозуміла, що газета випадково прикрила зошит (Олесь Донченко, V, 1957, 352);
//  безос. Снігом містечко прикрило, Де нам щастя усміхнулось Та й навіки одвернулось (Іван Манжура. Тв., 1955, 47).
Прикривати поцілунками — те саме, що Осипати (усипати, обдавати, покривати, окривати) поцілунками (див. поцілунок). Її рука лежала в його руках, він тихо гладив її, прикриваючи зверху поцілунками... (Панас Мирний, III, 1954, 159).

2. Затуляти кого-, що-небудь цілком або частково. Мстислав відчинив двері й став на порозі, прикриваючи собою Данила й Дмитрія (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 266); Горпина вже несе, прикриваючи рукою, каганчик і ставить його на перегорнутий догори дном полумисок (Михайло Стельмах, II, 1962, 348); Семен прикрив ліктем обличчя (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 11);
//  Обступати, обсідати кого-, що-небудь. Молодиця.. впала на полотно, і її зразу ж обсів, прикрив виводок білоголових заплаканих дітей (Михайло Стельмах, II, 1962, 185);
//  Притуляти що-небудь до чогось. Підійшов Вишневий. Картузиком прикрив серце (Микола Куліш, П'єси, 1960, 66); — Візьмеш такого молодця на постій? — Світлана, бліднучи, прикрила руками груди: — Сира земля тебе візьме... (Олесь Гончар, II, 1959, 94);
//  Поширюючись, надходячи, застилати кого-, що-небудь, робити непомітним (про хмари, дим, пару і т. ін.). Посунулося огненне коло за гору.. Зразу померкло, тінь прикрила усе (Панас Мирний, I, 1954, 168); Туман прикриває землю; Хмари прикрили сонце;
//  Затуляючи кого-, що-небудь, ховати від когось. З Авреліної кімнати виносить [Мартіан] стрічку і квітку лілеї, з Валентової якісь таблички, несе їх, прикриваючи тогою (Леся Українка, III, 1952, 312); Ближче тоді до вогню Одіссей підсуває ослін свій, Щоб обігрітись, а шрам прикриває старанно лахміттям (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334);
//  Затуляючи кого-, що-небудь, захищати від когось, чогось. Клацає вимикач, і Петрович прикриває долонею очі від яскравого світла (Олесь Донченко, VI, 1957, 419); Рахівник подивився на нього важкими олов'яними очима і мовчки замахнувся палицею, але Олена Павлівна вчасно прикрила хлопчика руками (Петро Панч, В дорозі, 1959, 114);  * Образно. Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 345);
//  Міститися перед ким-, чим-небудь, заступаючи. Гора прикриває бухту.

3. Наближаючи що-небудь до чогось, стулювати цілком або не щільно. Гнат прикриває двері, стріляє, немов з гармати: — Район наказав нам переселяти хутори (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171); В горіховому шифоньєрі висіли плаття Ані, теплий запах духів обгорнув його, він обережно прикрив дверці (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 157); Я стомлено прикрила повіки й швидко заснула (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 139);
//  Затуляти який-небудь отвір чимсь. — Хто видав таке говорити! — мати прикрила його гарячий роток пальцями (Нечуй-Левицький, I, 1956, 174).
Прикривати (прикрити) лавочку, вульг. — те саме, що Закривати (закрити) лавочку (див. закривати). — Ще тут бої йдуть, а він [консул] уже в Одесі свою лавочку прикрив, консульський прапор у валізу і гайда в путь (Олесь Гончар, II, 1959, 127).

4. Обгортати кого-, що-небудь чимсь цілком або частково. Бачура прикриває своїм плащем плечі Люби, бо від води тягло холодком (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 193); Дід опустив улик на землю, прикрив його ряднинкою, зав'язав і поніс аж у ліс (Панас Мирний, I, 1954, 192); Левко Цимбал полами своєї свитки прикрив одразу кількох сусідів, що вирвались в дорогу в самих сорочках (Олесь Гончар, II, 1959, 313);
//  Бути одягнутим на кому-небудь. Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Панас Мирний, IV, 1955, 33);  * Образно. [Герасим:] Ти свої [гріхи] прикрила чорною одежею, то думаєш і свята? (Панас Мирний, V, 1955, 78);
//  тільки док. Забезпечити одежею. Даремне пустує земля.. А скільки б то ся земля прогодувала, прикрила таких, як і він, неборак? (Панас Мирний, IV, 1955, 208);
//  чим, перен. Охоплювати кого-небудь (про стан, почуття). Незабаром обгорнуло Катрю німе забуття, захитала дрімота, а міцний сон прикрив її своїм спокоєм (Панас Мирний, IV, 1955, 298); Така була та ніч,.. нотра до решти моє волосся побілила й мене до сьогоднішньої днини смутком прикрила (Ольга Кобилянська, II, 1956, 303).
 Прикрити голову: а) одягти що-небудь на голову. Женя наказав юннатам прикрити голови, щоб, бува, а кимось не трапився сонячний удар (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 64); б) мати що одягти на голову. — Позабирав [чоловік] і очіпки, і серпанки... Чим же я прикрию свою головоньку.., — так приговорювала Стеха (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 129); Прикрити [грішне] тіло (хребта): а) одягти що-небудь на себе, на когось. Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові; Бережно сердегу в землю опустили, Грішне його тіло, чим було, прикрили (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 103); Достали [люди] дечого у пана Уласовича з материзни, прикрили грішне Солошине тіло (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 218); — Я не маю хребта чим прикрити, Бо за кару, знать, госпідь мене Велів смерті на світі лишити: Все зблизиться вона і мине (Іван Франко, XIII, 1964, 136); б) забезпечити одежею. А що старе, дране, — позшиває [Мотря], позаштопує, матері старе тіло прикриє (Панас Мирний, I, 1949, 140); — Ти знаєш: усі наші достатки прийшли зволів, з чумацтва. Воно тобі й грішне тіло прикрило, і земельки надбало (Михайло Стельмах, I, 1962, 50).
Прикрити злидні — допомогти матеріально. — Ви знаєте, моє товариство миле, моїрідні братчики, у яких саєтах, із якими достатками прийшов я до вас у Січ. І де ж те все подівалось? ..усе спустив з рук, аби б тільки як-небудь прикрити ваші злидні (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 141).

5. Активними діями під час бою відвертати увагу противника від кого-, чого-небудь, захищати когось, щось. — Ви були на фронті? — Був. — Теж скреготали зубами по окопах, що авіація вас не прикриває? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 74); Вихор наказав Зубову прикривати його, а сам вужем поповз у порожню землянку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 431); Батальйон заліг на голій стерні, певний, що артилерія прикриє його своїм вогнем і дасть можливість розгорнутися (Петро Панч, II, 1956, 442);
//  Захищати кого-небудь від ударів. Прикриваючи один одного, Петро й Саливон вибирали, де ширша спина, товща шия, і рубали їх [жовнірів], скільки хотіли (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 343); Коли хтось з нас [військовополонених] підставляв під удар себе, щоб прикрити Дмитра, його били, удару не відводили (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 75);
//  Відвертати увагу від чого-небудь якимись діями. — Отже, я призначу день, коли висадити в повітря верф і вчинити напад на аеродром... Це прикриє, до речі, й мої дії... (Юрій Яновський, I, 1954, 201).

6. перен. Приховувати що-небудь чимсь, маскувати суть чого-небудь. Буржуазія обдурює маси, прикриваючи імперіалістичний грабіж старою ідеологією «національної війни» (Ленін, 26, 1972, 34); [Тетяна:] Буває так, що найневинніша, по своїй простоті, терпить поговір од людей; а яка і не добре робить та уміє свої проступки хорошенько прикрити, така остається в мислях людей невинною (Іван Котляревський, II, 1953, 57); Остап намагався награною розв'язністю прикрити свою невпевненість (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 267);
//  Бути тим, що приховує що-небудь, маскує суть чогось. Цю противну машкару багатозначності і глибокодумності на обличчі, що прикривала порожнечу в голові, Борисенко уже навчився розпізнавати (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 291).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 647.

Коментарі (0)