в означеннях
Тлумачення, значення слова «прикушувати»:

ПРИКУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКУСИТИ, ушу, усиш, док., перех.

1. Затискати між зубами що-небудь. Кожен струс [машини] боляче відгукувався в пораненій нозі, біль гостро ударяв у мозок, і Шумаков щоразу прикушував губу, щоб не застогнати (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 402); Пригорнувшися до меншого брата, вже смирнесенько стояла вона, прикусивши пучечку (Марко Вовчок, I, 1955, 305); Радивон прикусив сивого вуса й хотів щось сказати, але тут вдарив дзвінок великого бою (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 395).
Прикусити зуби: а) стиснути зуби. — Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! — одним краєм прикусив зуби. Созоненко (Михайло Стельмах, II, 1962, 341); б) змовчати. Капрал почервонів зо злості, але прикусив зуби (Іван Франко, I, 1955, 271); Прикушувати (прикусити) язика (язик, язичка): а) затискати язика між зубами. — Пізні, пізні птахи. Чи, бува, не з зальотів? — і мало не прикушує язика, згадавши свій сором (Михайло Стельмах, I, 1962, 448); — Падаючи, він прикусив язик. Це нічого, — каже лікар (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 152); б) замовкати. Олена завжди вміла гостро відповісти Михасеві, і йому часто доводилось прикушувати язика (Олесь Донченко, VI, 1957, 139); Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (Нечуй-Левицький, III, 1956, 55).

2. Їсти що-небудь з чимсь, відкушуючи. Купили чорного хліба і по маленькому шматочку білого. Так і їли: до чорного прикушували по кавалку білого, аби для смаку (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 145); Прикушував [міраб-баші] пісний цукор і повільненько, неначе в свято, присьорбував степлілий кок-чай (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 652.

Коментарі (0)