в означеннях
Тлумачення, значення слова «приладжувати»:

ПРИЛАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.

1. Те саме, що прилаштовувати 1—3. Кезгайло мовчки приладжує її свічку в ліхтарі (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 232); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 20); Коло брами тільки мінарет тоненький, Там курінь приладив вівчар молоденький (Леся Українка, I, 1951, 20).

2. Те саме, що пристосовувати. Пішла лисиця, похнюпивши голову, повела і зайців за собою. Дорогою вона всі хитрощі перебрала, все приладжувала, яка з них дужче підійде до діла (Українські народні казки, легенди.., 1957, 43); Сердились [старовіри] на Петра Великого за те, що він згодився змінити церковне письмо на гражданку, викинути лишні букви.. і приладити письмо до великоруської вимови (Михайло Драгоманов, I, 1970, 329).

3. Те саме, що готувати. — Я вмру, хіба ж то яке диво? ..Рушайте і приладжуйте все, що треба для похорону! (Іван Франко, IV, 1950, 384); — Я не оженюся ніколи! .. Бо я.. себе до іншого життя приладив! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 365).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 654.

Коментарі (0)