ПРИЛЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Який щільно облягає що-небудь. При створенні верхнього [народного] одягу найширше використовувалась конструктивна основа прилягаючої форми (типу «свити») (Народна творчість та етнографія, З, 1969, 49).
ПРИЛЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Який щільно облягає що-небудь. При створенні верхнього [народного] одягу найширше використовувалась конструктивна основа прилягаючої форми (типу «свити») (Народна творчість та етнографія, З, 1969, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 663.