в означеннях
Тлумачення, значення слова «прилягати»:

ПРИЛЯГАТИ, аю, аєш, недок., ПРИЛЯГТИ, яжу, яжеш, док.

1. Лягати на короткий час. Все йому хотілось пурнути з головою; і він то присідав, то прилягав, допитуючись в матері — чи видно його голову (Панас Мирний, III, 1954, 107); На луках косарі склали коси, лежать на сіні і чекають виплати заробітку. Робітники прилягли відпочити (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 93); Володимир залишився сам. Він тільки на мить приліг, солодко потягнувся, уявивши собі, який веселий буде вечір, і несподівано заснув (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 239);
//  Приймати напівлежаче положення. Махнівська прилягла, обпершись ліктем об круглі подушки на одній софі, а Надя Мурашкова на другій (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); От прилягли олімпійці. Приносить тоді господиня Стіл (Микола Зеров, Вибр., 1966, 326);
//  на що, на чому. Прихилятися до кого-, чого-небудь, класти голову на щось. Він і приліг до сестриці на коліна.. і заснув (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); Василь приліг на книжці і заснув кріпким сном (Панас Мирний, IV, 1955, 80);
//  над ким — чим, до кого — чого. Пригинатися до кого-, чого-небудь. Уже шаблюкою махає [Турн], Коневі к шиї прилягає, Хитрить, як ловить кіт шпака (Іван Котляревський, I, 1952, 258); — Цить, цить, голубонько мій! — промовила вона, прилягаючи над дитиною і цілуючи його у гарячу щічку (Панас Мирний, I, 1954, 309).
 Аж прилягав (приліг і т. ін.) [з реготу]; Так і прилягав (приліг і т. ін.) [з реготу] — дуже сильно сміявся (засміявся і т. ін.). Слухачі вибухнули голосним сміхом. Іван цього не любить. — Та чо смієтеся, дурні? Хлопці аж прилягали (Мирослав Ірчан, II, 1958, 76); Народ так і приліг з реготу. Йосипенко з блідого став, як жар, червоний (Панас Мирний, IV, 1955, 190).

2. Хилитися додолу від своєї ваги або від вітру, зливи, граду; полягати (про рослини). Страшенна буря зразу заревла... Дуб стрепенувсь, загув, аж листя розліталось; Лозина бідненька на землю прилягла (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 149); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 151); Десь тільки о полудні повійнув вітрець. Зашепотілися осокори, ожили лози, ще нижче прилягла до гарячої землі трава (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 64);
//  у сполуч. із сл. туман. Стелитися над землею. Туман, мамцю, туман прилягає (Словник Грінченка).

3. Притулятися до кого-, чого-небудь. Матка сідає на підмурок монумента. З одного й другого боку низками, голова до голови, прилягають панни (Степан Васильченко, III, 1960, 491); Посивілий слідопит Прилягає теплим ухом, Щоб почути шум далекий, До ласкавої землі (Максим Рильський, I, 1956, 60); Грудьми й обличчям він приліг до костьольного муру (Іван Франко, VI, 1951, 157);  * Образно. Любив колись щиро та вірно, а йому зрада стала несподівана, — і вже повік нещасливий він житиме; кохають інші — та до інших серце вже не приляже (Марко Вовчок, I, 1955, 203).
Прилягти до серця кому — сподобатися. Гулянки на вулиці не прилягли йому до серця, бо дикі, п'яні витівки були противні його тихій вдачі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 124); Прилягти (цілим) серцем до кого — відчувати велику прихильність, любов до кого-небудь. Мати, котра цілим серцем прилягла до нього, старалася влити в нього весь скарб тих шляхетсько-польських понять, поглядів і традицій, котрих сама винесла з свого батьківського дому (Іван Франко, III, 1950, 339); Коли стали за ними [студентами] полювати урядники, поліція та всякі хапуни, селяни ще більше серцем прилягли до цих весняних вістунів (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 124).

4. Приставати до чого-небудь. Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла [діда] (Любов Яновська, I, 1959, 301); Вітер задував у неї [юрту] з усіх боків: і крізь ветху повсть, і крізь тундук, і тому, що вхідна запона погано прилягала до одвірків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 8).

5. тільки недок., до чого. Бути розташованим, міститися поряд з чим-небудь. Ту ж частину, яка прилягає до Дністра, називають Наддністрянщиною (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 243); На широкому майдані, що прилягає до великого будинку сільської управи, зібралося все село (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 88).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 663.

Коментарі (0)