в означеннях
Тлумачення, значення слова «приложити»:

ПРИЛОЖИТИ, ложу, ложиш, док., перех., розм. Те саме, що прикласти. Обняла [Марта] його за шию своїми сильними руками і приложила до його щоки свої уста (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 342); — Крові багато витекло. Але бац, спасибі йому, вмів примовити, спинив кров, приложив якоїсь масті, і за тиждень я був уже здоров (Іван Франко, IV, 1950, 27); Витяг [Чіпка] гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь; приложив губку... (Панас Мирний, I, 1949, 333); Був уже вечір, як став він знов на Малярському Шпилі навпроти любого йому села. Вже не гукав із радощів, стояв нерухомо і зробив своїй родині воєнне привітання, приложивши руку до ківера (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 299); Приложи шаг, то й бублик купиш (Номис, 1864, № 7551); — Нехай лиш він приложить свої потуги до твоїх; тоді в усякого руки опустяться, а твої полковники знов до тебе вернуться (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 114); — Та праці, Галю, ніде приложити!.. (Панас Мирний, I, 1949, 363); Свитка зробилась куца, а через убожество ні за що було справити довшої — ото ж і приложили прізвище Куций бідному сироті Антонові (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 306); Батько кинув у огнище добрі дві пригорщі гонталів [цвяхів],.. приложив їх вуглям і поставив ще одного чоловіка, крім Андруся, димати (Іван Франко, IV, 1950, 190).
[Ніяк] голови (розуму, ума) не приложу — те саме, що [Ніяк] голови (розуму, ума) не прикладу (див. прикладати). [Олекса:] Я ума не приложу, що тут скоїлось? (Карпенко-Карий, I, 1960, 81); Приложити руку, заст. — підписатися. Перший підписався Терлецький, а за ним ієрей Мельхиседек, раб божий, за себе й за свою неписьменну жінку, рабу божу Марту, руку приложив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 56); — Одпиши боярину Бутурліну, аби таких грамот у писаря Виговського не брав. Одписавши, даси мені — щоб руку власну приложив (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 546).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 660.

Коментарі (0)