в означеннях
Тлумачення, значення слова «примарний»:

ПРИМА́РНИЙ, а, е.

1. Який постає в мріях, маренні, уяві; нереальний. Мої сподіванки на вільну працю в школах виявилися незабаром примарними (Степан Васильченко, IV, 1960, 43); Він змалечку нікуди не виїздив з батьківського обійстя, не поривався до Чікаго чи Нью-Йорка, не кидався шукати примарного щастя у вирі велетенських міст (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 59); — Панове, прошу сідати, — посміхнувся фон-Бреннер [збожеволілий], зробивши при цьому такий вишуканий жест рукою, що слухняні штабісти навіть озирнулись на примарні крісла (Олександр Довженко, I, 1958, 358); Що вдієш? У прикмети й забобони Рибалки вірять, та й мисливці теж, І від примарних не втекти мереж, Усі природні знаючи закони (Максим Рильський, II, 1960, 122);
//  Який є маревом. Я пам'ятаю спечений степ, потріскану землю, пожовклу траву, блакитний міраж на обрії — примарну воду, якої благав степ у жорстокого неба (Максим Рильський, III, 1956, 27); На дні маревного розливу ген-ген пастух бреде з чередою, верхівець далеко проскаче, примарне плесо води сліпучо зблисне в степу (Олесь Гончар, II, 1959, 61);
//  Нетривкий. Люблю я її [осінь] й за те, що коли опадає в садку пожовкле листя, ця довчасна примарна краса його, — ночами крізь голе, обшарпане гілля стають видніші довічні зорі (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 235); Усе в природі чекало снігу. А він лише поманив примарною сивизною інею і кількома ріденькими лапатими сніжинками та й застряв десь за.. обрієм (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 131);
//  Нездатний виконувати своє призначення, несправжній. Російська революційна соціал-демократія добре зрозуміла справжній характер цього октроїрування, цього дарування примарної конституції в серпні 1905 року (Ленін, 30, 1972, 302); Безжиттєве, несправжнє, примарне усе тут: і біленькі реактивні винищувачі, що розпластано принишкли серед трав, — то вже такі літаки, що з них вийнято душу, і нікуди вони не полетять, і судно, що бовваніє на морі, — те судно нікуди не попливе (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 289).

2. Який не відповідає справжньому уявленню про дійсність; химерний, незвичайний. Над містом стояла ніч. Ніччю все здається чужим і примарним (Юрій Яновський, I, 1958, 177); Вслухаюсь в ніч. Немов далекий шепіт, Мов шемрання смутного вітерця, Якісь примарні долітають звуки Крізь шиби заморожені... (Максим Рильський, II, 1960, 204); Усе навкруги було залите якимось примарним, але разом з тим сильним світлом (Наука і життя, 5, 1963, 60);
//  Примхливий, вигадливий. Пофарбовані в біле береги тротуару здавалися примарною стрічкою, яка розгорталась під ногами (Олесь Донченко, III, 1956, 418); Пухнасті, легкокрилі хмарки .. були лілові й примарні (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 46);
//  Казковий. Грізна сила батальйону, що піднімався за командою отого примарного російського велетня, викликала серед німців паніку (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 106).

3. Страхітливий, жахливий. Вночі дівчина спала неспокійно, і снилися їй якісь примарні тривожні сни (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 135); Так минув місяць від того страшного вечора, коли він побачив свого мертвого сина, і весь цей час перебував у якомусь примарному забутті (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 335).

4. Який має нечіткі обриси, мерехтливий, невиразний. Гарячими очима він ловив примарні постаті тих, що йшли попереду (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 39); А він пригадує село, ..І любу дівчину, й жоржини, дзюрчання тихе ручая, примарні тіні, рос перлини, солодкі співи солов'я (Володимир Сосюра, II, 1958, 436);
//  Тьмяний. Де ж був завод? У них під ногами лежала величезна похмура долина. Дике бескиддя внизу, в примарній імлі (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 242); Ввійшов Тумаяца.. В примарному світлі свічки його обличчя здавалось зовсім чорним (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 666.

Коментарі (0)