в означеннях
Тлумачення, значення слова «примічати»:

ПРИМІЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРИМІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех. Звертати увагу на кого-, що-небудь; помічати. — Дивись, що воно? — почула вона і ззаду і спереду себе, і сотні цікавих очей уставилися на неї. Христя, не примічаючи нічого, пройшла прямо у церкву (Панас Мирний, III, 1954, 318); Похилився стан [Тетяни] та й не виправлявся, але Макар того досі не примічав (Любов Яновська, I, 1959, 70); Тихенько, так, що його ніхто не примітив, він пішов у канцелярію й показав старшині бумагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450); Уже на півдорозі вони примітили: попереду під вербою хтось сидів у холодку (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 139);
//  Помітивши що-небудь, брати до уваги, запам'ятовувати. — За гроші не стійте: я грошей дам. — Ну, спасибі, брате! — кажу я. — Щирий та козак, як я бачу! — Та й торкнув свого молодого: примічай ніби (Марко Вовчок, I, 1955, 74); Йди в діброву, в саму пущу, Де ніколи не зорить, І як папороть найгущу [найгустішу] Знайдеш, ти її приміть (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 242); — Дядю Йосипе. Я й не примітила, куди ви мене водили (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 80);
//  Виділяти кого-небудь з-поміж інших; відзначати. Тю, як це він не примітив такої гарної дівчини? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 234); Донька.., яку Тимко вже давно примітив, була степова красуня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181);
//  Відзначати в думці що-небудь, здогадуватися про щось. Матушка примітила, що третя людина зайва там, де зійдеться хлопець з дівчиною, встала й промовила: — Піду ж я в пасіку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 676.

Коментарі (0)