в означеннях
Тлумачення, значення слова «приміта»:

ПРИМІ́ТА, и, жін., розм. Те саме, що прикмета. Серед степу, Як нова приміта Колгоспної родючої землі — Жовтогарячим обеліском літа Підносивсь елеватор із ріллі (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 150); Гей, описали нас [в'язнів], немов худобу: І назву, й вік, і ріст, і всю подобу, Волосся, очі, зуби, всі приміти (Іван Франко, X, 1954, 148); Трохим пильно доглядався і на проходячих [перехожих], щоб йшов своєю дорогою, а щоб не дуже у лавку на товар заглядав, бо то вже приміта недоброго чоловіка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 404); Митро славився умінням відгадувати погоду після приміт благовіщенської ночі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 22); — Потім скажу, а зараз не можу. Наперед не слід нічого казати — в приміта така. Не пощастить, не вдасться (Любов Яновська, I, 1959, 440); Роззувсь Антосьо, і вдвойзі [вдвох] запорпали ті чоботи в гній, приміту поставили і пішли далі (Анатолій Свидницький, Лгоборацькі, 1955, 97).
Бути в приміту кому: а) бути помітним; б) бути знайомим. [Петро:] Яке се село? Воно мені не в приміту (Іван Котляревський, II, 1953, 26); Бути на приміті — те саме, що Бути на прикметі (див. прикмета). Моряк мовчки переждав час, потрібний для відповіді на моє запитання, і розповідав далі. — У мене в на приміті дубок «Тамара». Це було колись прекрасне судно (Юрій Яновський, II, 1958, 107); [Храпко:] От що, голубко: у мене є один чоловік на приміті, певний чоловік. Коли хоч — я з ним побалакаю: може, він візьметься [за діло Тхорів] (Панас Мирний, V, 1955, 167); — Не довіряю. — Я в тебе на приміті? — ..батькові рідному — і то не вір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 305); Мати на приміті — те саме, що Мати на прикметі (див. прикмета). — Не хочу я сватать В арки, — сказав Микола, — бо маю собі дівчину на приміті (Нечуй-Левицький, II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 674.

Коментарі (0)