ПРИМХЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням примхливий. Йому чомусь раптом закортіло теж докорити Оксані за її безтурботність, примхливість (Яків Баш, Гарячі почуття, 1948, 17); Реалістичність трактування того чи іншого мотиву у східнослов'янському образотворчому мистецтві поєднується з примхливістю загальної композиції речі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 348); Він просто думав про примхливість людської долі, як от, приміром, в оцього запального молодика з чорнявим чубчиком, котрому ледь-ледь не довелося сісти на нудні комендантські харчі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 46).