в означеннях
Тлумачення, значення слова «примножувати»:

ПРИМНОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМНОЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. Член партії повинен: .. берегти й примножувати суспільну, соціалістичну власність — основу могутності і процвітання Радянської Батьківщини (Статут КПРС, 1971, 5); Мільйони жінок плодотворно трудяться в усіх галузях народного господарства, примножуючи багатства нашої Батьківщини (Комуніст України, 7, 1961, 62); Гріхи свої примножив він (Словник Грінченка).

2. Збагачувати що-небудь. Треба берегти і примножувати бойові революційні традиції Комуністичної партії і радянського народу (Наука і життя, 10, 1958, 4); Стосовно до нових історичних умов Ленін розвинув і примножив теоретичну спадщину своїх великих учителів (До 100-річчя .. В. І. Леніна, 1970, 3); Б. Д. Грінченко.. дуже багато зробив для української культури, примножив духовні скарби українського народу, борючись за його національне і соціальне визволення (Радянське літературознавство, 3, 1964, 155);
//  Робити досконалішим що-небудь. Кожна гідротехнічна споруда, особливо в складних умовах Сибіру, — це своєрідна школа і лабораторія, яка примножує досвід радянського гідробудівництва, рухає його вперед (Наука і життя, 8, 1956, 16); В численних театрах Радянського Союзу і за його межами різноманітні вистави «Кам'яної квітки» примножують і збагачують практику інсценізації балетної спадщини великого радянського композитора [С. Прокоф'єва] (Мистецтво, 1, 1966, 19).

3. Робити більш значним що-небудь. Ветерани виробництва дають своїм молодим спадкоємцям наказ шанувати хліборобську честь, примножувати успіхи (Хлібороб України, 10, 1968, 5); Неопубліковані вірші Тичини пройняті такою ж комуністичною переконаністю, як і все, що було досі знане народом. А інтимність цих поетичних записів примножує їх емоціональний вплив, посилює їх переконливість (Радянське літературознавство, 3, 1971, 9); Мужній екіпаж корабля-супутника «Восход-2» ще більше примножив космічну славу нашої соціалістичної Батьківщини (Літературна Україна, 23.III 1962, 1);
//  Робити міцнішим що-небудь. Вони затирали жилясті руки та, здибавши один одного, знай примовляли: — Рій, мороз, мороз! Боже його примнож! (Іван Франко, VIII, 1952, 98); — Тимофійку, бог би ті здоров'ячко примножив. Поможи, браччику (Гнат Хоткевич, II, 1966, 382); Федір ішов додому, а думка верталася назад, до попа. «Чого це він біля криниці заходився? Певно ж, має якийсь умисел. Хоче в такий спосіб примножити свої права на церкву?» (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 677.

Коментарі (0)