в означеннях
Тлумачення, значення слова «примовчувати»:

ПРИМОВЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОВЧАТИ, чу, чиш, док., розм. Не говорити чого-небудь, приховувати щось. — Коли б же, — кажу їм, — не моє лихо тяжке, то хіба б я й не зробила?.. та бачите, — мені й підвестися не дає. — Та воно то так... не так підвестися, як... — одказують мені [дядько і дядина], примовчуючи (Панас Мирний, I, 1954, 92); А ще він, Клим, — звісно, простак та дурень: не то, щоб примовчати та схитрувати, як то вміють інші люди, — взяв та так зразу й ляпнув: думаю, як бог поможе, в писарі оддати (Степан Васильченко, I, 1959, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 679.

Коментарі (0)