в означеннях
Тлумачення, значення слова «примовклий»:

ПРИМО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до примовкнути. Примовклий і зацікавлений натовп хлопців та дівчат оточив нас (Юрій Смолич, День.., 1950, 38); — А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 205); Примовкле море та пахощі квіток злилися в гармонію почуттів (Іван Ле, Вибр., 1939, 303);  * Образно. За шовковий щасливий колос, Що під ноги неситим ліг, За примовклий дитячий голос Ми до суду кличемо їх (Максим Рильський, II, 1960, 215).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 678.

Коментарі (0)