в означеннях
Тлумачення, значення слова «примучений»:

ПРИМУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до примучити;
//  примучено, безос. присудк. сл. Примучено його на тілі (Словник Грінченка); А до того ще й тяжка вага гіркого життя тебе придавила: податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!.. (Панас Мирний, III, 1954, 66).

2. у знач. прикм. Який змучився. — Взагалі ж, — продовжував Франко, — останні ваші поезії багато чим нагадують Шевченкові. В них той же голосний та страшний стогін примученої душі (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 683.

Коментарі (0)