в означеннях
Тлумачення, значення слова «примус»:

ПРИМУС 1, у, чол. Натиск з чийогось боку; примушування. [Долорес:] Ти ж без примусу ідеш за командора? [Анна:] Хто б мене примусив? (Леся Українка, III, 1952, 329); Сільськогосподарська комуна засновується добровільно, ніякого примусу бути не може.. (Ленін, 38, 1973, 28); — Авжеж! Дурна й будеш, як підеш до корів. Хто тебе до того змушує? — здвигнула плечима Паша. — Справа не в примусі, — тихо сказала Настя (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 7);
//  Зусилля над собою. Вальтера Скотта, Діккенса, дещо з Шекспіра («Король Лир», «Сон в летнюю ночь») читав з охотою, а більшість з примусом (Степан Васильченко, IV, 1960, 49); Доповідав Симбірський посередникові. В постаті останнього відчувалась надзвичайна рівнота без жодного примусу (Микола Трублаїні, I, 1955, 66);
//  Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання. [Д. Жуан:] Я ним [бандитом] бути мусив. [Анна:] 4, мусили? То де ж була та воля, коли був примус бити й грабувати, щоб вас не вбили люди або голод? (Леся Українка, III, 1952, 411); Вони не потребують грати будь-чиєї ролі, жоден зовнішній примус не штовхає їх до того, завжди лишаються вони самі собою (Літературна Україна, 15.XII 1967, 7);
//  Натиск, обумовлений законом. Радянське соціалістичне право забороняє під загрозою державного примусу вчинки, спрямовані на шкоду суспільству, які суперечать нормам комуністичної поведінки (Комуніст України, 1, 1966, 29).
 З примусу: а) силуючи себе; вимушено. І тут ясно, і тут урочисто, та веселість не така щира, — мов трохи з примусу говоряться ті веселі речі (Леся Українка, III, 1952, 472); б) без баукання, з обов'язку, виконуючи повинності. Служив я в армії й служу Не з примусу, а щиро, Й лишився в ній, бо дорожу В житті найбільше миром (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 53); — Все село з примусу має працювати на Генріха. Він уже й списка заготував (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 126); Покласти примус між ким — впести в стосунки з ким-небудь елемент обов'язку, повинності. [Д. Жуан:] Чи маю я зложити вам під ноги Свою так буйно викохану волю? ..Невже б хотіли ви покласти примус помежи нами? (Леся Українка, III, 1952, 396).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 682.

Коментарі (0)

ПРИМУС 2, а, чол. Гасовий нагрівальний прилад, в якому горіння гасу супроводжується шумом від тиску накачуваного повітря; використовується в побуті для приготування їжі. На кухні, крізь відчинені двері в коридор, чути шум примуса, де служка поралася з обідом (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 231); І, мабуть, бачив сотні раз ти власними очима, як наливають в лампу гас чи заправляють примус (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 682.

Коментарі (0)