ПРИМУ́ШЕНО, рідко. Присл. до примушений 2. [Єпископ:] Сину, ти мусиш Люція перепросити за необачні та вразливі речі. [Парвус (примушено):] Прости мені, мій брате (Леся Українка, II, 1951, 448).
ПРИМУ́ШЕНО, рідко. Присл. до примушений 2. [Єпископ:] Сину, ти мусиш Люція перепросити за необачні та вразливі речі. [Парвус (примушено):] Прости мені, мій брате (Леся Українка, II, 1951, 448).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 683.