в означеннях
Тлумачення, значення слова «примушений»:

ПРИМУ́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до примусити. Товаришування з нею було дозволено і навіть бажане родичам Юзиним, але не примушене (Леся Українка, III, 1952, 647).

2. Те саме, що змушений. [Кемпбль:] Та все одно — був чи не був на раді, а вже коли громада вся рішає, то всяк примушений рішинця слухать (Леся Українка, III, 1952, 23); Химочка примушений був ще перемовчати (Григорій Епік, Вибр., 1958, 94); — Є чихальний газ, вхопивши якого, людина, безтямно.. чхаючи, примушена скинути протигаз, і тоді її душать, вбивають іншою отрутою (Микола Трублаїні, I, 1955, 73);
//  З яким діється що-небудь внаслідок певних обставип. Мече своє в височінь подвоєне полум'я Етна, Еріксв огні і Парнас двоголовий, Мікала і Отрій, Цінт, і Мімант, і Родопа примушена скинути кригу (Микола Зеров, Вибр., 1966, 318);
//  Який склався в певних обставинах; вимушений. Була б якась потіха мені з того, якби ти заїхала, я б, може, чогось довідалась, що вивело б мене з сеї примушеної пасивності (Леся Українка, V, 1956, 318).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 683.

Коментарі (0)