ПРИМИРЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., рідко, ПРИМИРИТИСЯ, мирюся, миришся, док.
1. Переставати
сердитися один на одного. [Дзвонариха:] Вже
перед смертю тільки примирилися, та й то сестра
Анна Дмитрівна перепросила вже (Михайло Старицький, Вибр., 1959,
185); Зараз, примирившись, вони [Богдан з Таною] ніби
заново впивалися своїм почуттям, віднайденим,
переболілим і від того ще більш спраглим, ще більш солодким
(Олесь Гончар, Людина.., 1960, 4);
// Переставати ворогувати
з ким-небудь, встановлювати мир. Гугеноти дістали
право вільно сповідувати свою релігію.. На цих умовах
гугеноти примирилися з королем-католиком, що
відступився від їх релігії (Історія середніх віків, 1955, 170);
З біографічного боку вісімдесяті роки — то історія
Франкових проб примиритися з галицькими народовцями
(Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 458).
2. Ставитися терпимо до кого-, чого-небудь. Слабою стороною п'єси «Скрутна доба» [Кропивницького] є те, що в ній письменник прикрасив ліберального поміщика (Деревицького), який виступає своєрідним порадником селян, з ним селяни начебто примиряються (Історія української літератури, I, 1954, 438); Робітники не жаліли себе, але гостро критикували і керівний технічний персонал за те, що він примирився з порушеннями трудової і технологічної дисципліни (Комуніст України, 12, 1968, 36); Стояв такий їдкий сморід, що навіть нам, людям уже давно пропахлим від шкіри до кісток цим запахом, важко було з цим примиритися (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 222).
3. Усвідомивши необхідність чого-небудь,
умиротворюватися, заспокоюватися. І підіймалася золота
сонячна пляма все вище й вище, ронячи багатства в дорозі,
і де пройшла, — лишила звуки і пам'ять по собі. І легше
було з ними жити, легше примирятися, легше
забувати... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 238); Спочатку він сподівався,
що випадково зустріне її. А потім примирився з тим,
що лише побачить її силует на вкритому памороззю
вікні (Олесь Донченко, V, 1957, 440); Домашні з цим [строком
служби] скоро примирилися і вже не так нетерпляче
ждали своїх синів (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 365);
// у
сполуч. із сл. з собою. Припиняти внутрішню боротьбу.
— Я відразу примирилась сама з собою. Згодом я
перейшла.. в мандрівний цирк (Олесь Донченко, VI, 1957, 440).