в означеннях
Тлумачення, значення слова «принука»:

ПРИНУ́КА, и, жін., розм.

1. Те саме, що примушування. Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (Номис, 1864, № 1059); І хоч би все добро своє Віддав я бідним без принуки, Хоч би і тіло та життє Віддав на смерть, на тяжкі муки, А в серці би любві [любові] не мав, Нічим би був, нічого б не здолав (Іван Франко, XI, 1952, 446); — А вони чому вирішили саме тут поселитись? — Не самі поселились. Принукою їх поселили (Олесь Гончар, III, 1959, 60);
//  Той, хто примушує до чогось. «Гриць наварив, Гриць і поживай!» Тільки що я собі теє промовив, мене наче вхопило: годі панькатися з тією принукою [чортом] (Марко Вовчок, VI, 1956, 272).
 Дати принуку кому — примусити, спонукати кого-небудь до чогось. Як хочеться іноді їй дати і принуку, приневолити його чим-небудь задуматись, хоч він і так мов темною хмарою завсіди оповитий!.. (Гнат Хоткевич, I, 1966, 45).

2. Те саме, що запрошення. [Марта:] У нас не так ведеться, як буває в інших, що і їсти і пити настановлять, а принуки немає (Степан Васильченко, III, 1960, 102); Коли б Галя не була промовила «прошу говорити», то хто знає, чи їмость [милостива пані] була би так хутко зважилася на слова. А так Галина принука заставила їмость обізватися, не надумуючись (Лесь Мартович, Тв., 1954, 447); — Зброю і коня беремо собі.. — Дівчина зітхнула і мовчки скорилася.. З якогось внутрішнього почуття самоохорони горнулася ближче до Вогуна, і без принуки йшла (Іван Ле, Наливайко, 1957, 301).

3. Те саме, що обов'язок. — А ти ж це яким вітром?.. — Суховієм. Я в селі уже четвертий рік. Головую в колгоспі.. — Обіймав [Павло] не малу посаду. А це ось... Суховієм. Значить, приїхав з принуки (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 10); Знов поривав дух до згір'їв тих принадних, До затишних долин, нагірних бурчаків І навіть — до світлиць, принукою досадних, Що розум юний з них на волю рвавсь-летів (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 390).

4. Те саме, що поштовх 2. Бачу: ось вже йде час кари — Громи в тебе [папо] б'ють, мов з хмари, Громи здобутків науки — Для ще більшої принуки Всім борцям за викриття Тайн природи та життя (Іван Франко, XIII, 1954, 399); — А, отче Дем'яне, ви?.. — Так, це я, вельможний князю. Важливі й страшні справи принукою стають, мусив іти і потурбувати вашу милость (Іван Ле, Наливайко, 1957, 120); Цензурна заборона.. була для Івана Карповича принукою до заглиблення в душу народу, до.. обсервації найрізніших сторін народного життя (Про мистецтво театру, 1954, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 693.

Коментарі (0)