в означеннях
Тлумачення, значення слова «приникати»:

ПРИНИКАТИ, аю, аєш, недок., ПРИНИКНУТИ, ну, неш, док. Щільно притулятися до кого-, чого-небудь. Напускає [віла] туману на варту, насилає сон твердий на неї, приникає вухом скрізь до мурів, наслухає, чи не чутно гуку (Леся Українка, I, 1951, 390); Як почув Чіпка, що до його грудей приникли її гарячі груди, опустив розставлені руки, та й обвив їх кругом її стану... (Панас Мирний, I, 1949, 334); Він одійшов до стіни й приник до неї лицем (Іван Микитенко, II, 1957, 201);
//  тільки док. Зайнявши місце біля чого-небудь, де-небудь, притихнути. Навіть вартовий, що завжди походжав коридором, і той приник у своєму куточку на стільчику біля грат (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 122);  * Образно. Шорстко вусик над губою їжачком судим приник, Око кулькою стальною Між сухих шуршить повік (Микола Бажан, Роки, 1957, 186).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 690.

Коментарі (0)