ПРИНИЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко ПРИНИЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИНИЗИТИСЯ, ижуся, изишся, док.
1. Ставити себе в принизливе становище. — Поки сили були — робив. А тепер передав майстерню синові. Ой, скільки довелося задля цього вклонятися й принижуватися... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 118); «Як? Іти служити до фашистів? Перед Ними принижуватися, догоджати їм? Боротися проти свого народу?» — тремтіла Тамара (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 50); Звільнений з роботи в комунгоспі Ельясберг потикався в інші установи міста й таки змушений зломити особисте, принизитися до прохання на працю до того ж Мухтарова (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 429).
2. Ставати покірним, смиренним. Тяжко, важко по світу нудитись Із срамотним тавром на чолі, А ще тяжче на брата дивитись, Як бідує на власній землі, Як принизивсь у рабській покорі (Михайло Старицький, Поот. тв., 1958, 70).
3. Втрачати значення, роль. В тому світі, де мірою є прибуток, людина принижується до ролі автомата, до речі, досить недосконалого (Радянське літературознавство, 7, 1971, 16).