в означеннях
Тлумачення, значення слова «припечатувати»:

ПРИПЕЧАТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЕЧАТАТИ, аю, аєш, док., розм., перех. і без додатка. Ставити печатку. [Горлов:] Що ж, це ти підготував мою відставку? [Гайдар:] На жаль, ні. Працював з тобою дружно, підписував, припечатував, сварився, але не псував відносин (Олександр Корнійчук, II, 1955, 68);  * У порівняннях. Різкий тріск костяшрк, якими ніби припечатували гравці свої дошкульні словечка, щоб під'юдити противну сторону гравців, нестримний чоловічий регіт та туман цигаркового диму вдарили в лице Захарові (Іван Ле, Право.., 1957, 253);
//  Те саме, що запечатувати. Конверт сургучем припечатали;
//  тільки док., перен., фам. Ударити, побити. [Тарас:] Що ми ще поки що не студенти — це правда. Ну, що бити спекулянта й зараз уміємо, це також правда. Як припечатаю, так і спухнеш (Іван Микитенко, I, 1957, 106);
//  тільки док., перен., фам. Давати рішучу оцінку кому-, чому-небудь, скріплювати щось сказане влучним, гострим словом. — Хлопці, не підкачаєм? — питався Яремчук.. — Всім цехам носа втремо! — поклав резолюцію Митя і припечатав словом, міцнішим за сірчану кислоту (Микола Трублаїні, I, 1955, 134);  * У порівняннях. — Бойків то я знаю, але тілько тих, що приходять на торг до міста. Там я з ними дуже добре вмію обходитися. Там вони тихі та смирні, як ягнята. — Всюди такі! — сказав, мов припечатав, Вовкун (Іван Франко, III, 1950, 17); Люблять його люди і за дотепи: як скаже про кого слово, немов припечатає! (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 703.

Коментарі (0)