в означеннях
Тлумачення, значення слова «припікати»:

ПРИПІКАТИ, аю, аєш, недок., ПРИПЕКТИ, ечу, ечеш; мин. ч. припік, пекла, ло; док.

1. перех. Вогнем або чимсь розжареним, гарячим викликати відчуття болю або робити опіки на тілі. Там [при княжому дворі] четвертували, садовили живих людей на дерев'яні палі, припікали вогнем (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 110); Вечором витягнули мене з хліву і вже не били, не припікали залізом, а під нігті вбили три голки... (Мирослав Ірчан, I, 1958, 303); Видавлювала [Оксана] гарячими щипцями хвилі в густому волоссі, викладала його, а тоді кинулась до Яринки, закрутила її в обіймах, розвіяла свою півгодинну працю, ще й припекла щипцями Принці руку (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 55);  * Образно. Слідчий припік оком крейдяне обличчя (Яків Качура, II, 1958, 396);
//  Спрямовувати на тканину тіла промінь, струмінь газу, електричний струм певної частоти з певною метою при лікуванні, хірургічній операції і т. ін. Лікаря, який припікає сітчатку лазерним променем, зовсім не обходить, що колір лазера майже невловимо змінився (Наука і життя, 5, 1968, 23); Генератор [у скальпелі] створює струмінь газу, який миттю розрізає живу тканину, припікав кровоносні судини і тим самим дає можливість хірургу оперувати на «сухому» органі (Наука і життя, 10, 1965, 45);
//  Прикладати що-небудь пекуче, їдке чи змазувати чимсь пекучим, їдким з лікувальною метою або для дезинфекції. — Треба скинути й сорочку, — хай болячки всі на виду. Якусь, може, треба йодом припекти (Андрій Головко, II, 1957, 73);
//  Викликати різке, пекуче відчуття болю на тілі ударом, укусом і т. ін. Кушніренко припікає батогом конячину, але то не помагає (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 205); [Ведмідь:] Лапу всунув у дупло. Враз щось лапу припекло! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 490).

2. перех. і неперех. Сильно гріти, палити (про сонце). Припікало сонце, цвіли старі липи, в повітрі стояв густий медовий дух (Олесь Донченко, III, 1956, 66); [Кіндрат Антонович:] Розложи його під оцим кленом, у холодку, щоб сонце його не припікало, та всип п'ятдесят гарячих (Марко Кропивницький, II, 1958, 307); — Поки холодок, хай тюпає [гнідко], бо як сонце припече, то тоді й повагом важко... (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Микола почутив, як сонце припекло в щоку, перекинувся на бік, липнув очима і знов їх заплющив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 169);
//  безос. Вдень припікає таки добре, немов літом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 155); Глянув [Єгор] у небо примруженими очима і, ні до кого не звертаючись, сказав: — А припікав добре, мабуть, буде дощ (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 77).

3. неперех., у сполуч. із сл. мороз. Діючи на органи відчуття, дошкуляти силою свого вияву; проймати. Зима не на жарт розхурделилася, та ще й мороз припікає (Вечірній Київ, 14.II 1969, 4); Як припече морозець, влітають [горобці] у бовдур і вигріваються, скільки їм заманеться (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 171);
//  безос. А мороз — аж пече!.. Вони ж вовтузяться там біля дубка, то розігрілись, і Яременко аж кожуха скинув, а нам припіка (Гнат Хоткевич, I, 1966, 86).

4. неперех. Ставати нестерпним (про якесь фізичне відчуття). Голод припік знову.

5. перех. і неперех., розм. Дошкуляти кому-небудь словами або якимсь іншим способом. Дужий селянський голос [Анрі-Жака] не попускав жодній бестії, він навчився пізнавати їх, мов бур'ян серед ниви, і припікав, чим тільки міг (Юрій Яновський, II, 1954, 62); — Буває отак ні з сього ні з того візьмеш і образиш людину. Зовсім не бажаючи того.. Людині й так болить, а ти ще припечеш... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 127); [Бабуся:] І всякого добра у людей повно, ніхто не відніме. Живи та радуйся. Так ні ж, таки знайдуть чим припекти один одного (Іван Микитенко, I, 1957, 480);
//  Спричиняючи скрутне становище, дошкуляти (про Що-небудь). Тілько, як уже дуже припечуть недоїмки, то було скаже [Мартин] которій-небудь з дочок: «Ти б, мо, доню, теє... мені з твоїх грошей позичила трохи?..» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 354);
//  тільки док., безос. Опинитися в скрутному, нестерпному становищі. [Перун:] Плюйте на се [відречення громади]! ..Кого припече, той, певно, до вас притече! (Іван Франко, IX, 1952, 395); Хаєцький.. висловлював припущення, куди тікатиме Гітлер, коли йому припече (Олесь Гончар, III, 1959, 206).
Припікати (припекти) до живого — те саме, що Зачіпати (зачепити) за живе (до живого) (див. зачіпати).

6. тільки док., неперех., кому, безос., розм. Стати терміново потрібним. — В район мене викликають, — гасячи посмішку, відповів Дорош. — Чого це їм припекло? Зараз роботи по горло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 194); — Не посилайте мене [на курси].. Чи пошліть, коли вже так припекло, Кирушу або Зінька (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 375); [Боб:] Бо ти дурний, інженере, ось що. На чорта тобі так припекло женитися? (Мирослав Ірчан, I, 1958, 123).

7. тільки док., перех., перен., фам. Те саме, що присудити. — Спіймаю ще раз — передам у суд. Там за розкрадання колгоспної власності тобі припечуть, що слідує (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 708.

Коментарі (0)