в означеннях
Тлумачення, значення слова «припін»:

ПРИПІ́Н, пону, чол., розм.

1. Мотузок, ремінь, ланцюг і т. ін., яким прив'язують кого-, що-небудь. Юрі здавалося, що там багато-багато людей зійшлися всі докупи, стали кружка, побралися за руки і, підвівши обличчя догори до місяця, вили і ревли щосили, притримуючи на припонах оскаженілих собак (Юрій Смолич, II, 1958, 31); У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть (Тарас Шевченко, I, 1951, 100); А збоку, де паслися коні, Кричала свиня на припоні (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 317).
Йти на припоні чого — бути залежним у своїх діях, вчинках від кого-, чого-небудь. Я знаю: не можна йти на припоні враження читача. Читач не завжди правий (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 101); На припоні держати (тримати) кого, що — те саме, що На прив'язі держати (тримати) кого, що (див. прив'язь). Я просвічена людина, маю право на свободу, на самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 68); — Радо би те бідацтво [панночка без маєтку] і між людей показатися, а тут обставини на припоні держать (Іван Франко, II, 1950, 303); На припін узяти кого — змусити кого-небудь діяти і поводити себе певним чином.

2. перен. Перепона. Він не раз чув ті чудовні казочки про Йвана Івановича, руського царевича, що в заворожених царствах скитався, нігде припону ні в чім не знаючи, усе собі забираючи (Панас Мирний, IV, 1955, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 709.

Коментарі (0)