в означеннях
Тлумачення, значення слова «приплентач»:

ПРИПЛЕ́НТАЧ, а, чол., розм. Те саме, що приблуда. — Кого? — мене; і хто? — Троянець! Голяк, втікач, приплентач, ланець! Звести? Лавинію однять? Не князь я! (Іван Котляревський, I, 1952, 179); — То завтра приходь. Будеш, з одним майданцем різати [дерево]. Правда, ледачуватий він, з ним заробиш не дуже, але як іще щось вірнику принесеш на підвечірок, то не приплентача тобі виберу, а напарника, мов Бову-королевича (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 267);
//  Той, хто прийшов звідки-небудь (несхвально). Се не той вже був дід, що смішив і втішав, ні; здавалось, се приплентач з того світу прийшов на землю оповідать те, чого ще люди не знають... (Олекса Стороженко, I, 1957, 162); — Он скільки орд перебрело через Дике Поле, а де вони? Розвіялись, мов порох, бо осідку не мали: приплентачі, перекотиполе... А наш народ усіх переборов (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 710.

Коментарі (0)