ПРИПЛЯ́МКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Плямкати, супроводжуючи яку-небудь дію. Принюхується Йонька до ключевої дірки, висмоктує з конюшні.. повітря, приплямкує губами: є коники, обзиваються, господаря почули (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 431); — Оце воно, — задоволено приплямкував Онисько Артемович, пробуючи [абрикоси] з другого кулька (Олесь Гончар, I, 1954, 481).