Словник української мови

ПРИПЛЮЩУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ПРИПЛЮЩИТИ, щу, щиш і ПРИПЛЮСНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. до чого. Щільно прикладати, притискати що-небудь до чогось. Приплющив до хліба кружальце ковбаси.

2. Стискати з боків або придавлювати зверху що-небудь, надаючи відповідної форми. Вона не могла зменшити носа або хоч би приплюснути його на самому кінці (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 17); Він, приплюснувши кепку на круглій голові, почелепав до виходу (Петро Панч, II, 1956, 453).

ПРИПЛЮЩУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ПРИПЛЮЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Прикривати повіками (око, очі). Одного разу він сидів без жодного діла, склавши руки, очі приплющував, — десь сильно в його голова боліла... (Марко Вовчок, I, 1955, 249); Василь приплющує на неї одне око, як на малюнок (Степан Васильченко, II, 1959, 193); Переброда приплющив очі, наче прицілювався (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 30).