в означеннях
Тлумачення, значення слова «приповзати»:

ПРИПОВЗА́ТИ, аю, аєш, недок., ПРИПОВЗТИ́, зу, зеш, док. Повзучи, діставатися куди-небудь. Бив себе [Юр] в груди і знов приповзав на колінах до постелі, знов цілував хорій висохлі білі ноги (Гнат Хоткевич, II, 1966, 260); З ущелин, під вітру шерех, Змія приповзла (Іван Нехода, Казки.., 1958, 50); В окоп вповзає санітарка з саночками. [Санітарка:] Фу, жарко!.. [Сергій:] Марусю, ти чого сюди приповзла? А хто на батареї? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 56);
//  розм. Прийти, прибути куди-небудь небажаним. Ніхто з фашистів не вернувсь, В село приповз один Рябусь [староста]! (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 55);  * Образно. В його хатину приповзло нове горе — Марія занедужала (Мирослав Ірчан, II, 1958, 315);
//  перен. Поширившись серед людей, з'являтися де-небудь (про неприємні чутки). Не вірила стара ні повідомленням газети, ні черствим словам зятя, ні отим лихим чуткам, що приповзали до Яблунівки (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 61).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 714.

Коментарі (0)