в означеннях
Тлумачення, значення слова «приправлений»:

ПРИПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приправити 2. Вся страва була добре приправлена, до того й час був пізній, і жіночки вечеряли смачно (Любов Яновська, I, 1959, 80); Ішли з музикою, аби заграти панові й погуляти в його чеснім домі, аби потрактувати його і його челядь доброю горівкою, приправленою медом і корінням (Ольга Кобилянська, II, 1956, 17); Повітря у пивній важке, задимлене міцним самосадом, приправлене пахощами кислої капусти, цибулі, горілчаним духом (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 83); Молода Іскра.. не могла наслухаться українських юмористичних [гумористичних] оповідань, розказаних червоними устами, приправлених жартами й смішками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 444); Говорив [граф] звільна, голосом проникливим і неприємним, трохи приправленим.. терпкою іронією (Іван Франко, VI, 1951, 230); Життя, яке вони тепер вели, було тихе та сумне, приправлене бурливими вибухами пияцтва Ляуфлера (Ольга Кобилянська, I, 1956, 98);
//  приправлено, безос. присудк. сл. Жодна страва не прийшла йому до смаку: ..усе йому на лядський лад приправлено (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 716.

Коментарі (0)