ПРИПРЯЖНИ́Й, а, е. Запряжений збоку від
голобель для допомоги корінному;
// у знач. ім.
припряжний, ного, чол. Кінь, запряжений збоку від голобель для
допомоги корінному.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 717.
ПРИПРЯЖНИ́Й, а, е. Запряжений збоку від
голобель для допомоги корінному;
// у знач. ім.
припряжний, ного, чол. Кінь, запряжений збоку від голобель для
допомоги корінному.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 717.