в означеннях
Тлумачення, значення слова «припинятися»:

ПРИПИНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИПИНИТИСЯ, пинюся, пинишся, док.

1. Переставати йти, бігти. [Прісцілла:] Ні, краще піду сама.. (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Леся Українка, II, 1951, 388); Помітивши Бронка здалеку, вона з ким би з своїх не йшла, припинялась біля найближчої вітрини, спиною до вулиці, й так перечікувала, поки він минав її (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 514); Бачимо його, а він нас ще не бачить — співає. Катря припинилася (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Водночас із Надією, тільки трохи віддалік, теж припинилися двоє (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 95);  * Образно. Багато її товаришів та подруг розійшлися по світі: одні випередили її, запобігли ласки у долі, другі десь ззаду припинилися на життєвому шляху (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 44);
//  Переставати говорити, читати вголос; замовкати. Марта слухала і якось тихо зітхала, а я, дочитавши до половини, припинилась (Панас Мирний, IV, 1955, 341); — Сідайте та кажіть!.. Хоч я... — припинився і так пильно на обох поглянув, — і знаю, чого ви прийшли, та все ж кажіть (Борис Грінченко, II, 1963, 249);
//  діал. Залишатися де-небудь. Куна сьогодні.. також припинився аж до обіду дома, сидів у своїй світлиці над рахунками (Іван Франко, II, 1950, 80).

2. Переставати переміщатися в інше місце (про повітря, газ, рідину). Струмінь води, повернутий на корму, проте одразу припинився через несправність помпи (Юрій Яновський, II, 1958, 73); Припиняється доступ газу в печі;
//  Переставати звучати, чутися. Сход тихо загудів. Гетьманець гукнув до сходу, і гудіння припинилося (Іван Багмут, Опов., 1959, 25); Шепіт припинився, грюкнули двері. Мабуть, баба-шептуха закінчила свою справу й пішла (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 361);
//  Переставати надходити з певних джерел (про постачання чим-небудь). Замовлення на ремонт радіоапаратури різко зменшилися, а далі й зовсім припинилися (Іван Ле, Опов., 1950, 64); Якщо наші поставки на деякий час скоротяться чи й зовсім припиняться... то хай все це вас не застане зненацька (Олесь Гончар, II, 1959, 300).

3. Переставати відбуватися (про процес, дію). Обстріл не припиняється (Олесь Гончар, III, 1959, 408); У всіх очі потьмарились, у деяких бриніли сльози. Читання припинилось (Степан Васильченко, I, 1959, 169); Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 23);
//  Переставати виявлятися або перериватися на якийсь час (про діяльність кого-, чого-небудь, зв'язок, стосунки і т. ін.). Боротьба Івана Франка проти Ватікану не. припинялась у нього ніколи (Павло Тичина, III, 1957, 515); Бували, звичайно, моменти, коли взаємозв'язок болгарської літератури з літературою українською слабшав, проте він ніколи не припинявся (Максим Рильський, III, 1956, 320); Кость був героєм дня, і з того часу припинилися всякі нападки на нього (Олесь Донченко, I, 1956, 54);
//  у сполуч. із сл. справа. Відкладатися або залишатися без завершення. Я йому одповів, що після смерті Дмитрієва справа про це діло якось сама собою припинилась (Панас Мирний, V, 1955, 425);
//  рідко. Переставати існувати. Поступово з радіосвисту.. вихопився людський голос: — Ні! Не припиниться буття, краща з планет, наша Батьківщино, Мати-Земле! (Олександр Довженко, I, 1958, 389).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 705.

Коментарі (0)