ПРИПИС 1, у, чол.
1. Певний порядок, встановлений керівними органами держави, установи, підприємства і т. ін. Він велів копати яму так близько своєї границі, як тілько дозволяв урядовий припис (Іван Франко, VIII, 1952, 408); По наших поштових приписах не вільно нічого писати на друкованих речах, що посилаються під опаскою (Леся Українка, V, 1956, 320); Він уже встиг одержати в цейхгаузі постіль і застелити своє ліжко так, як у сусідів, тобто згідно з приписом, який панував у школі (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 205).
2. Правило, покладене в основу якого-небудь вчення,
моралі, ідеологічного напрямку і т. ін.; канон. Невже
справді любов привела її сюди і владно примусила
добровільно переступити той високий поріг, який відділяє
дівчину від жінки і який суворо охороняється приписами
суспільної моралі й церкви? (Петро Колесник, Терен.., 1959, 337);
Юра.. кликав до себе буйного мужа і читав йому моральні
приписи (Гнат Хоткевич, II, 1966, 96); Всі приписи божого закону
знав він, і ніхто не міг закинути, що за все своє життя
ребе Шая порушив хоч один (Василь Еллан, II, 1958, 33);
Непереможне бажання потягло її туди, в ті дивні країни,
де жінка не ховає свого лиця від людей,.. де вона може
прокладати шляхи по своїй уподобі, а не за приписами
побутового закону — священного наказу чоловіка... (Олесь Досвітній,
Гюлле, 1961, 102);
// Правило співжиття, норма
поведінки. Кривдунський, усупереч усім приписам і законам,
уважав за нормальні відносини судді до мужички, щоби
на неї насварити, накричати й казати її за двері
викинути (Лесь Мартович, Тв., 1954, 119); — Товариство,
товариство! — подзвонив виделкою Варава по карафці,
намагаючись.. як-небудь зберегти приписи ґречності
(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 342).
3. Вказівка або порада діяти певним чином; настанова.
Вуйко держав мене в вічнім страсі, в вічній погрозі.
Строгі його приписи регулювали моє життя так, як
накручений годинник (Іван Франко, I, 1955, 345); Старшина доповів
їй, що всі приписи медицини виконано, він сподівається,
що до початку наступу поганка щезне і старший
лейтенант зможе повести в бій людей (Юрій Яновський, II, 1954, 10);
Ніхто ще ніколи не створив шедевра за чиїмись
приписами, підлаштовуючись під чиїсь смаки (Літературна Україна, 25.VIII
1967, 1);
// Встановлена норма в мові, літературі,
мистецтві. В російській літературі він [І. М. Муравйов-Апостол]
був одним із перших письменників, які прагнули
власною творчістю подолати закостенілі приписи
класицизму (Радянське літературознавство, 4, 1965, 89); Про «творчість»
глашатаїв «чистого мистецтва», які діяли за приписами
реакціонерів від естетики, Франко говорив як про
патологічне явище, яке свідчило про занепад і розклад
буржуазної літератури (Історія української літератури, I, 1954, 515);
//
Вимога, обумовлена чим-небудь. З часів давніх нерушні
звичаї, Сподобання та примхи людські, Припис моди
на всякі случаї, — Ох, які вони будуть тяжкі!
(Павло Грабовський, I, 1959, 559).
4. перев. мн. Основні правила в якій-небудь ділянці людської діяльності, обумовлені її сутністю; закони. Щодо форми, то є одна строфа задовга: «вона лиш те живить, що має міць тривать» — варто б її справити, щоб не порушувати суворих приписів октави (Леся Українка, V, 1956, 437); Його загін за всіма приписами тактики взяв стражників у кільце (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 27); Український майстер дукача творив за приписами української народної творчості (Дукати і дукачі України, 1970, 8).