в означеннях
Тлумачення, значення слова «приписувати»:

ПРИПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех.

1. Додавати до написаного; дописувати. Вибачте, cher Maître, що приписую на сьому клапті, — на лист не можу здобутися, бо поштар наганяє (Леся Українка, V, 1956, 365); Я приписую від імені всього екіпажу, від імені нашої військової частини «Ми пишаємось вашим сином, дорогий товаришу Пойнін!» (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 38); — Коли Роман вам сподобний, то й запишемо Романа, а до його припишемо й Филона, — сказав писар (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 401); Дуже був би вдячний Вам, коли б, пишучи в справах, не забували приписати хоч кілька слів про себе (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 388);
//  Робити запис про додавання чого-небудь до чогось. — А риночку хто розбив? — накинулася знову на неї [куховарку] пані.. Ні, як хоч собі, а я припишу ще шість копійок... (Любов Яновська, I, 1959, 223).

2. Перебільшувати які-небудь дані в офіційних документах. Коротким обкуреним пальцем Щербина ткнув у зведення. — Дев'яносто дев'ять і дев'ять. Полюбилися їм ці дев'ятки... Брехня! Храпчук приписав, а Божко поклав свій штампик (Семен Журахович, Вел. розмова, 1955, 6).

3. Записуючи, зараховувати кого-, що-небудь до складу чогось. Зростання видобутку солі на державних варницях вимагало збільшення кількості робочої сили. З цією метою до державних варниць приписували ряд міст, сіл і слобід (Історія УРСР, I, 1953, 290); — Дадуть [землю], Олександре, та не стільки, скільки треба.. — То чого б тепер, при новій власті, коли начальством став Свирид, не приписати Іванові ще одну душу? (Михайло Стельмах, II, 1962, 19); — В такім разі вас, очевидно, треба приписати до боднарів. Одинокий тутешній боднар належить до нашого цеху, то й вам прийдеться до нас приступити (Іван Франко, II, 1950, 134);
//  Те саме, що прописувати 1. Корчака переговорив з перевожчиком [перевізником], .. щоб перевожчик пішов до пристава і переговорив з ним, скільки він візьме за те, що припише до посаду бурлак (Нечуй-Левицький, II, 1956, 220); — Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 367).

4. Вважати належним кому-небудь (про риси, думки, наміри і т. ін.), здійснюваним ким-небудь (про дії, вчинки і т. ін.), заслуженим ким-небудь (про роль, значення, функції). Ми довели перед усім світом, що наша зовнішня політика не має нічого спільного з тією, яку нам постійно приписують всі буржуазні газети (Ленін, 41, 1974, 108); Мудрі люди ніколи не прагнуть говорити афоризмами. То тільки в спогадах їм приписують цю дурницю (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 271); Все ж таки дві заслуги треба приписати Кулішеві, хоч обидві з певними застереженнями (Іван Франко, XVI, 1955, 166); [Макар:] Що тільки нашому брату мужчині не припишуть (Олександр Корнійчук, II, 1955, 133);
//  Вважати кого-небудь творцем, автором чогось. В Харкові.. у першій чверті XVIII століття жив поет-козак харківського полку Семен Климовський.. Йому приписують авторство відомої пісні «їхав козак за Дунай» (Визначні місця України, 1958, 603); І, може, історик, на брилі Знайшовши імення, Цей дім, Як зодчій, припише Людмилі — Не буде помилки у тім (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 33);
//  Вважати належним, притаманним чому-небудь (про певні якості, властивості, функції, значення і т. ін.). Протягом тривалого часу кореневу систему вважали тільки органом поглинання. Всі синтетичні процеси приписували листкам і взагалі надземній частині рослин (Хлібороб України, 10, 1965, 11); При гострих крововтратах і тяжких хірургічних операціях, мабуть, найбільше значення .. слід приписати цукру як найважливішому джерелу енергії в організмі (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 290); Тіло не кожне Має свій голос і пахощі власні, і я сподіваюсь, Ні аромату, ні звуку всім чисто речам не припишеш (Микола Зеров, Вибр., 1966, 183);
//  у сполуч. із м. вина, провина. Вважати кого-небудь винним у чомусь. Всю вину прохаю приписати мені і на мене гніватися, хоч покірно прошу пробачення (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 291).

5. Вважати якусь дію, вияв чого-небудь наслідком певної причини. Просторий зал нового клубу при заводському гуртожитку наповнився задовго до початку диспуту. Подорожній [прізвище] приписував це своїй двобарвній афіші (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 180); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 293); О нещасливе людство, що явища ці [природи] приписало Волі безсмертних, ще й гніву ознаки побачило певні! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 199);
//  Пов'язувати що-небудь з чимсь, знаходячи щось спільне. Він ображено знизував плечима і дивувався, як тільки можна було до його захоплення малюванням приписати дії забастовщиків? (Михайло Стельмах, I, 1962, 580); Чому Марс світиться жовтогарячо-червоним блиском? Це зауважили ще стародавні жителі, які приписали планету кривавому богові війни (Знання та праця, 9, 1970, 15).

6. Призначати хворому режим, методи лікування, ліки. З давніх лікарів вже Гіппократ приписував своїм хворим кількаденний піст (Знання та праця, 6, 1966, 8); За останній рік мама хворіла все частіше; приходили лікарі, приписували ліки, робили аналізи, але хвороба не минала (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 10); Лікарі приписали Леніну цілковитий відпочинок за межами Москви (Ленін, Коротка біографія, 1955, 266);  * Образно. Подвійною крейдкою доля йому відроду терпінь приписала, непризнання, зависть і злобу, і тьму на нього здавен насилала (Іван Франко, XIII, 1954, 124);
//  перен. Вимагати певних норм поведінки, способу життя (про що-небудь). Козацьке життя полковника свої норми поводження йому приписувало (Іван Ле, Наливайко, 1957, 213).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 707.

Коментарі (0)