в означеннях
Тлумачення, значення слова «прирівнювати»:

ПРИРІВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРІВНЯТИ, яю, яєш, док., перех.

1. Визнавати кого-, що-небудь у якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь. Прирівнюючи свої різні продукти при обміні один до одного як вартості, люди прирівнюють свої різні види праці один до одного як людську працю (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 79); Оце, Охріме, побратавсь я з ним, та й обридли мені усі давні приятелі, — бо чи ж до його їх прирівняти? (Марко Вовчок, VI, 1956, 282); Ченця до ченця не прирівняти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147);
//  Вважати кого-, що-небудь схожим на когось іншого, щось інше. Один із моїх товаришів у своєму до мене листі прирівнював нас у цей час до дівчини, що незабаром дожидає в хату сватів (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 28); Не хочу я нікого прирівняти, Звиняйте, до Свині... Ні, далебі, що ні! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 45);
//  Робити рівним з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Вона мусить відшкодувати зроблені господарем витрати. Це позбавляло волі, прирівнювало до речі... (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 129); Письменники Таджикистану разом зі своїм народом віддавали всі свої сили священній боротьбі, прирівнявши своє перо до багнета (Літературна Україна, 25.V 1962, 2).

2. Порівнювати кого-, що-небудь з кимсь, чимсь для встановлення спільного і відмінного. [Старшина:] Який же я старий? Адже ж нехай прирівняє до мене якого парубка, чи справиться зо мною? (Карпенко-Карий, I, 1960, 39); Гордій витяг з шафи управителеві записи і прирівняв їх до цих (Борис Грінченко, II, 1963, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 721.

Коментарі (0)