в означеннях
Тлумачення, значення слова «природа»:

ПРИРО́ДА, и, жін.

1. Органічний і неорганічний світ у всій сукупності і зв'язках, що є об'єктом людської діяльності й пізнання, все те, що не створене діяльністю людини; буття, матерія. ..вони [К. Маркс і Ф. Енгельс] побачили, що не розвиток духу пояснює розвиток природи, а навпаки — дух слід пояснити з природи, матерії... (Ленін, 2, 1969, 7); А ти ідеш. На небокраї яка краса огнів сія! Й разом з природою співає душа закохана твоя (Володимир Сосюра, II, 1958, 21); Я трохи відкрив лише вузеньку щілинку в таємницю природи і вже бачу, який кволий я і жалюгідний. Ну, що я знаю? (Олександр Довженко, I, 1958, 420); Дорош теж зайнявся тихим світлом добра. Природа входила в нього духом коріння, чистотою небесної синяви, бентежила хліборобське серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376); Повітря, вода, земля, небесні тіла, рослини, тварини, тобто все, що нас оточує, і, нарешті, ми самі — все це становить світ або природу (Курс фізики, I, 1957, 3);  * Образно. Навколо шелестіло сухе кукурудзиння. Мати-природа щільно загорнула кожний качан у дванадцять ніжних, прозорих пелюшок і закутала в жовте волоссячко (Олесь Донченко, IV, 1957, 43);
//  Сукупність особливостей рослинного і тваринного світу, кліматичних умов, рельєфу і т. ін. якої-небудь місцевості, країни; навколишнє географічне середовище. Захоплений красою Кавказу й Криму, полюбив він [О. С. Пушкін] і ласкаву природу України (Максим Рильський, III, 1956, 183); Ось ці сторінки розказали мені про тайгу, про її природу, ріки, про людей, які живуть у тайзі (Олесь Донченко, V, 1957, 208); Після розкішної і ласкавої природи Поділля його [Данила] все дивувало в глибині поліських древлянських нетрів (Михайло Стельмах, II, 1962, 55); Щедра південна природа не встигла ще своєю буйною рослинністю прикрити рани війни (Олесь Гончар, III, 1959, 65);
//  Рослинний світ навколишньої місцевості. Природа! Ліс, безмежний густий ліс, де непорушно стоять крислаті дуби, де без всякого порядку змішалися клени з ясенами, калина з ліщиною, дуби з соснами, напоюючи повітря ароматом своїх видихів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 47); Все раділо зимі — природа і птиця, тільки люди ненавиділи і проклинали її, замерзаючи в окопах, по степах, по лісах, по болотах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 461);
//  Місцевість за межами великих міст, поселень, де багато зелені, свіжого повітря і т. ін. Сільська дитина росла серед природи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 46); Довге життя серед природи, звичка до самотності, до споглядання, без сумніву впливають на людину, надаючи їй рис, які не властиві жителю шумного міста (Олександр Довженко, I, 1958, 493); Я знову був серед природи. Я скучив за нею.. Адже за роки партизанської боротьби я звик до лісу, до лук, до небесного простору (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 203);
//  перев. у сполуч. із сл. весняна, осіння і т. ін. Особливості навколишньої місцевості у певну пору року. Її вражала розкішна картина осінньої природи, обсипана сонячним промінням під чистим блакитним небом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); Любий Миша! Тільки що ходила в ліс споглядати красу осінньої природи, а вернувшись, зараз сідаю писать тобі (Леся Українка, V, 1956, 17).
 Витвір природи див. витвір; Гола природа — місцевість без зелені, рослинності. Піреї — доволі бідне, з голою природою місто (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 351); Дар (дари) природи — те, що людина має, одержує безпосередньо від природи. Ти везеш ці скромні дари природи [кавуни і дині] додому, щоб присмачити ними не зовсім солодке життя своїх ближніх (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 111); Земля — найбагатший дар природи. Земля — це хліб і достаток (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37); Куток (куточок) живої природи — у школах, дитячих садках і т. ін. — кімната, приміщення, куточок, де з навчальною метою зосереджені рослини й невеликі тварини. На зиму забрали його [мавпеня] в школу, в куточок живої природи, тільки недовго прожило мавпеня там (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 156); З шкури тюленя він [Юра] обов'язково зробить чучело і віддасть його до шкільного куточка живої природи (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 119); Музей природи — музей, що зберігає та експонує колекції рослинного й тваринного світу. 26 грудня 1963 року за поданням Інституту зоології АН УРСР Президія АН УРСР винесла постанову про створення Музею природи АН УРСР (Наука і життя, 2, 1969, 33); На лоні природи; На лоно природи див. лоно; На природі — те саме, що На лоні природи (див. лоно). Ольга Йосипівна, викладач біології, яка здебільшого веде заняття на природі, в теплиці чи агролабораторії, попросила слова (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 105); — Цей тиждень я багато їздила по околицях Мілана. Їздила з одним італійцем.. Кілька днів на природі дуже зближують людей (Юрій Яновський, II, 1958, 88); Продукт природи — те саме, що Витвір природи (див. витвір). Сама людина є часткою і найвищим продуктом природи і тому невіддільна від неї (Вісник АН УРСР УРСР, 4, 1971, 28).
Жива природа — рослинний і тваринний світ. Його душа була тепер у атмосфері поезії, серед живої природи, чутливої та видючої (Іван Франко, IV, 1950, 25); Мертва природа див. мертвий; Нежива природа: а) неорганічний світ; б) навчальний предмет, змістом якого є елементарні відомості про неорганічний світ. У мене з'явилися перші дві п'ятірки — з арифметики і неживої природи (Олесь Донченко, V, 1957, 186).
Диво (чудо) природи — щось незвичайне, виняткове. Сиваші, оце гниле таємниче море, не перестають дивувати Дьяконова. Диво природи. Геологічна загадка (Олесь Гончар, II, 1959, 59); Сестри й молоді лікарки.. зробили з мене якесь чудо природи: щохвилини приходили мацати мій пульс і все набивалися читати художню літературу (Юрій Яновський, II, 1954, 78); Дитина природи — те саме, що Дитя природи (див. дитя). Жаль Марусі було розставатися з цією дивною панорамою, але коли перенесла погляд на опришка, — задивилася й на нього. І він же був частиною сеї красоти, дитиною сеї природи (Гнат Хоткевич, II, 1966, 139); Дитя природи див. дитя.

2. Сукупність фізичних та психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці. Не бійся за мене, тут у мене є корективи. Одно, що моя природа тепер досить швидко каже «годі»..: заболить шия, та й лягай, а друге, що по тутешній конституції в 11 вже треба лягати спати (Леся Українка, V, 1956, 339); Природа людини завжди прагне більшого, замість щоденних, одноманітних форм поводження, набору слів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 51); — Марися Павлівна завзялась будь-що переінакшити людську природу, — іронізує Артур Пилипович.. — Але ж це не так просто (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 57);
//  Вдача, характер кого-небудь. Прозою ширше і більше можна обхопити життя.. До сього ще треба додати і натуру, чи природу автора (Панас Мирний, V, 1955, 377);
//  рідко. Природжені властивості, здібності, нахили. У мене до цього діла природи нема (Словник Грінченка);
//  Характерні риси поведінки тварин, птахів, комах. Незважаючи на те, що бджоли використовуються людиною протягом багатьох сотень років, природа їх залишилась майже незмінною (Наука і життя, 8, 1960, 37).
 З (від, од) природи — від народження, за природженими особливостями, властивостями. Ремул, Рутульської породи, Троюродний був Турну сват, Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Вона з природи була трохи потайна, то й не признавалася перед чоловіком у багатьох справах (Лесь Мартович, Тв., 1954, 234); Вже мало хто пам'ятав у селі чорного від природи й дьогтю смолокура Ілька Трохименка (Михайло Стельмах, II, 1962, 361); Природа дала що; Природа наділила (обдарувала, одарувала і т. ін.) чим; Природа не пошкодувала чого — хтось від народження має своєрідну зовнішність, якісь особливі риси характеру, здібності і т. ін. Те, що природа дала, милом не змиєш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 294); [Руфін:] Люба, ти знаєш, я ніколи не вживаю супроти тебе ні тієї сили, яку мені дала сама природа, ні того права, що дає закон (Леся Українка, II, 1951, 342); [Пан Маркел:] Але що правда, то правда: природа надзвичайно щедро одарувала його [Кармелюка] (Степан Васильченко, III, 1960, 232); Співає [батько] весело і сміливо, могутнім чудесним голосом, яким обдарувала його природа (Олесь Гончар, I, 1959, 7); Дорош.. мовчав, з цікавістю слідкуючи за чванством і людською глупотою, якої так не пошкодувала природа для зама (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 147).

3. Сукупність основних якостей, властивостей чого-небудь; суть, сутність. Спостереження в телескоп і інші явища наукового дослідження з'ясували справжню природу Сонця, яка не має нічого в собі божественного (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 95); Питанню про рефлекторну природу відчуття і сприймання присвячені праці Є. Н. Соколова та його співробітників (Радянська психологічна наука.., 1958, 8); Природі українського дореволюційного театру завжди були властиві музичність і пісенність (Мистецтво, 1, 1959, 16); Інтернаціональна природа радянської державності полягає в тому, що вона являє собою політичну владу, яка уособлює єдність і неподільність корінних інтересів і цілей робітничого класу, трудящих усіх національностей (Наука і культура.., 1972, 36).
 За [своєю] природою; рідко По самій [своїй] природі — за своїми суттєвими ознаками, особливостями і т. ін.; у своїй суті. Комунізм, учить партія, за своєю природою є суспільством, яке створюється зусиллями самих мас в інтересах всього народу (Комуніст України, 4, 1968, 20); Радянське образотворче мистецтво за своєю природою є новаторським, бо відбиває ідеали нового суспільства, якого ще не знала світова історія (Мистецтво, 5, 1961, 19); Опортуніст, по самій своїй природі, ухиляється завжди від певної і безповоротної постановки питання (Ленін, 8, 1970, 375).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 7.

Коментарі (0)