в означеннях
Тлумачення, значення слова «природничий»:

ПРИРОДНИ́ЧИЙ, а, е. Пов'язаний з вивченням природи; природознавчий. Тоньо на однім із своїх природничих походів відкрив сю скалу, і відтоді кам'яний її стіл стався улюбленим місцем обох братів (Іван Франко, III, 1950, 11); Формування природничих уявлень і понять у дітей у процесі навчання було об'єктом досліджень П. Р. Чамати (Радянська психологічна наука.., 1958, 195); Вже давно фізіолог неухильно і систематично, за строгими правилами природничого мислення, вивчає тваринний організм (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 39);
//  Признач. для підготовки природознавців. З тої пори, коли Клава почала вчитися в педінституті на природничому факультеті, їхня кімната стала схожа на.. кабінет навчального закладу (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 302);
//  Признач. для вивчення природи. — Я піймала вашу Галку в природничому кабінеті, — сказала дівчинка з косою (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 15).
 Природнича історія, заст. — назва описових наук — ботаніки, зоології, мінералогії. Він слухає лекції з хімії, природничої історії, фізіології, медицини (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 43); Природничі науки — сукупність наук про природу, які вивчають будову, властивості і перетворення неживої та живої природи; природознавство. Хімія і фізика — рідні сестри в сім'ї природничих наук (Цікава хімія, 1954, 3); В. І. Ленін вважав, що розвиток природничих наук є неодмінною передумовою для могутнього піднесення промисловості, зміцнення обороноздатності країни (Комуніст України, 5, 1969, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 9.

Коментарі (0)