в означеннях
Тлумачення, значення слова «приручений»:

ПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приручити. Уперше дикі кури були приручені в Індії і звідти поширилися по всіх країнах (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 126); Хоч як приручені ведмеді, тигри або леви, однак лікувати їх небезпечно, навіть якщо вони й дозволяють себе гладити (Наука і життя, 9, 1956, 32); — Оце ми до вас приїхали з вашою давньою парафіянкою, — починає другу вже річ сестра Меланія: — Вона мені приручена (Марко Вовчок, I, 1955, 255);
//  у знач. прикм. В тому саду надзвичайні оранжереї з рідкісними квітами, і приручені зайчики, кізочки та інші звірята бігають вільно по траві (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 12.

Коментарі (0)