в означеннях
Тлумачення, значення слова «присадкуватий»:

ПРИСА́ДКУВАТИЙ, а, е.

1. Невисокий на зріст, але міцний, кремезний. Отець Степан був невеликий на зріст, присадкуватий, товстенький та кудлатий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); У вестибюль хазяйновито увійшов Віктор Мартинов, присадкуватий, але міцний, як із заліза (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 293); Назустріч йому від колодязя з двома відрами в руках ішла огрядна присадкувата дівчина (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35); Постать Панаса Карповича [Саксаганського] теж була міцна, хоч трохи присадкувата (Минуле українського театру, 1953, 150);
//  у знач. ім. присадкуватий, того, чол. Невисока на зріст, але міцна, кремезна людина. Білявий щось гаряче доводив присадкуватому, тому, що в рудому, з білою биндою на рукаві, светрі (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 8);
//  Низький, з короткими ногами (про тварин). Чорні присадкуваті буйволи.. звернули в селі до свого обійстя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 398); Присадкуватий кінь.

2. Низький, але широкий (про будівлі, вироби і т. ін.). Бричка зупинилася перед типовим провінціальним присадкуватим будиночком з палісадником і садком (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 345); Над селами слався сосновий дим з присадкуватих коминів (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 128); Господар мовчки підвівся з стільця, відкинув ляду з присадкуватої, залапаної нечистими руками скрині, навпомацки вийняв пучок нанизаної на шворку дранки (Михайло Стельмах, I, 1962, 119);
//  Невисокий, але густий, гіллястий (про рослини). Присадкуватий чагарник вабив око (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 72); Ось дуб.. Віки стояв серед поля дужий, жилавий, присадкуватий і ніяка сила його не брала (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7); Тільки високі будяки та присадкуватий полин ще росли й шуміли під вітром на жовтогарячій пісній землі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 437).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 13.

Коментарі (0)