ПРИШЕ́РХЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до пришерхнути. Запалало багаття,.. відбиваючись у пришерхлій від заморозку калюжі (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 207).
2. у знач. прикм. Шершавий. Із пришерхлої землі витикалася мідна копійка (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 14); Їхні [опеньків] ноженята були окутані мохом, на пришерхлих голівках відпочивала роса (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 463).