в означеннях
Тлумачення, значення слова «прищеплювати»:

ПРИЩЕПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРИЩЕПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРИЩЕПИТИ, щеплю, щепиш; мн. прищеплять; док., перех.

1. мед., вет. Уводити в організм який-небудь препарат шляхом уколу. Оповіла [Зара] про те, що в Освєнцімі лікарі-німці ріжуть, оперують здорових людей, прищеплюють їм якісь хвороби (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 188); Як то там наш Юрасик?.. Може б йому прищепити вже віспу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 165); [Бабуся:] Не зняти хворобу просим лікаря, а прищепити (Яків Баш, П'єси, 1958, 24).

2. Пересаджувати пагін або бруньку однієї рослини на тканину іншої з метою надання останній тих чи інших властивостей. Ти ж хотів прищеплювати дичку У старому нашому саду, Ти ж казав мені: — Чекай, сестричко, Скоро в хату батьківську прийду (Любов Забашта, Вибр., 1958, 26); В практиці прищеплюють цінні сорти на добре розвинені підщепи навіть інших видів (Наука і життя, 10, 1960, 34); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); — Сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував (Любов Яновська, I, 1959, 350).

3. перен. Виховувати в кого-небудь певні навички, почуття, риси характеру і т. ін. Навчивши дітей пристрасно любити нашу рідну природу, бачити й розуміти прекрасне, ми тим самим прищеплюємо юному поколінню любов до Батьківщини (Олесь Донченко, VI, 1967, 587); [Аецій Панса:] Ще хто готовий поговір пустити, неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Леся Українка, II, 1951, 358); Суворов сам безроздільно вірив у перемогу і свою віру та упевненість умів прищепити кожному офіцерові, кожному солдатові (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 329); Колгоспний лад не тільки докорінно змінив соціальне і матеріальне становище селян, але й перетворив їх психологію, прищепив дух колективізму (Комуніст України, 12, 1967, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 105.

Коментарі (0)