в означеннях
Тлумачення, значення слова «присідати»:

ПРИСІДАТИ, аю, аєш, недок., ПРИСІСТИ, сяду, сядеш, док.

1. неперех. Згинаючи ноги в колінах, опускатися до землі. Замфір присідає під кущем, обережно, з любістю розгортає листя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 190); В цей час показував [Ляський] різні гімнастичні вправи.. Він присідав на долівку, падав на руки й хутко підводився (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 115); Ми з Левадихою шусть у коноплі та й присіли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 13); Ягід було так рясно, що він аж руками сплеснув і присів перед кущем навпочіпки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 437);
//  Вітаючись, дякуючи і т. ін., на якусь мить опускати корпус, трохи згинаючи ноги в колінах; робити реверанс. Бруклі.. вклоняється, присідаючи, і виходить, зоставивши двері непричинені (Леся Українка, III, 1952, 91); Овація й оплески глядачів котилися, як могутні хвилі. Берлінська команда [футболістів], прийнявши зустріч на свій рахунок, присідала й кланялась, наче балетна трупа (Юрій Яновський, II, 1954, 25); Здавалось, що в дверях заманячать два кінці смугнастої шалі, .. і вона двигне ногою, присяде й зробить мені старомодний кнікс... (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 267);
//  Згинати ноги у колінах при ходьбі, бігу і т. ін. Вони [вовки] неначе змовились: один ліг в ярку догори черевом, а другий, крадучись та присідаючи до землі, обминув теля ззаду і погнав його на ярок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 32);  * Образно. На машину чекали четверо монтажників.. Нарешті, важко присідаючи на вибоях, на будівельний майданчик в'їхав панелевоз (Вечірній Київ, 27.IV 1961, 1);
//  Опускатися на землю від слабості, втрати свідомості і т. ін. Мене зраджують сили, і я тихо присідаю на землю (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 18); Черниш.. вдарив німця по тім'ю. Той одразу присів, наче ввійшов у камінь (Олесь Гончар, III, 1959, 119);
//  перен. Ставати або здаватися нижчим (про будівлю і т. ін.); осідати. Сама хата, колись висока, тепер понижчала-присіла (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі. Тільки все якесь менше, неначе постарілося, присіло за дванадцять літ (Мирослав Ірчан, II, 1958, 306); Чорна тінь укрила село і річку, а в провулках між тинами поночіло, хати присіли (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 327).

2. неперех. Сідати ненадовго, на якийсь час. На гнучких, вкритих цвітом вітках вишень присідали ластівки (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 411); Тимко присідає на купу сухого бур'яну, згорнувши на грудях руки, дивиться замріяно на вогонь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 15); Там [у млині] нікого не було — і Остап з Соломією присіли на мішках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 353); Ліна вибралась [з машини] на повітря, присіла у затінку машини на траві (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 183);
//  Сідати біля кого-, чого-небудь, поруч з кимсь, чимсь ненадовго, на якийсь час. Мама присіла до моєї постелі й почала гладити своєю білою рукою мою голову й обличчя (Панас Мирний, IV, 1955, 345); Біля неї — дівчинка в білій сорочці присіла й стиха питала: — Холодно тобі? (Андрій Головко, I, 1957, 89); — А ви все ж таки художник.., — сказав він і присів поряд зі мною (Олесь Донченко, VI, 1957, 638);
//  перев. док., з інфін. Сівши, взятися за яку-небудь роботу, справу. Настя допомогла матері прибрати з столу, і присіла біля хати гаптувати гаманець Сагайдачному (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 60); Я погодував із свого казанка сиву-пресиву бабусю з онуком і знову присів дописувати тобі листівку (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 62);
//  Сидячи, відпочивати якийсь час. Катря подавала батькові обід, прибирала з столу порожні миски і все не присідала (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 317); Не присідаючи й на хвилину, цілий день буде вона [пташка] літати сюди-туди, щоб нагодувати ненажерливих ротатих діточок своїх (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 202); Грицько, чи присів, чи ні — вже, дивись — опинився гін за двоє, скочив верхи на барана (Панас Мирний, I, 1949, 151).

3. перев. док., неперех., перен. Стати стриманішим, спокійнішим; вгамуватися, притихнути. Після материного «цить» дітки присіли, як квітки після дощу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 227).

4. неперех., чим, рідко. Покриватися, припадати (пилом і т. ін.). [Парубки і дівчата (співають):] Біла постеленька порохом присіла (Іван Франко, IX, 1952, 93).

5. перех., діал. Нападати, насідати, накидатися на кого-небудь у великій кількості. Як так будемо сидіти та й на бога надіятися, то нас воші присядуть (Іван Франко, VIII, 1952, 23).
Біда присіла (присяде і т. ін.) кого — те саме, що Біда обсіла (див. обсідати). Коли біда присяде тебе, то не до личка буде, і сонце почорніє перед очима (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 61); Злидні присіли кого — те саме, що Злидні обсіли (див. обсідати).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 19.

Коментарі (0)